Опубліковано у Відділ дрібного тваринництва

З 2004 до 2014 рр. керівництво лабораторією здійснював директор інституту, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН Седіло Г. М., а з 2015 р. лабораторію очолив доктор біологічних наук, професор Вовк С. О.

Завдяки зусиллям професора Седіла Г. М. суттєво розширено і зміцнено матеріально-технічну базу лабораторії, визначено стратегічні напрями досліджень у галузі вівчарства, свинарства і птахівництва, налагоджено наукові та творчі зв’язки із рядом вітчизняних і зарубіжних наукових та педагогічних установ.

Одним із важливих напрямів діяльності лабораторії були дослідження в галузі вівчарства. Цей напрям понад 40 років очолював кандидат сільськогосподарських наук Сулима Я. Ф. ‒ відомий вчений-селекціонер у галузі вівчарства.

Вагомий внесок у вивчення проблем вівчарства Карпатського регіону зробилили кандидат біологічних наук Гайванович С. І. та кандидати сільськогосподарських наук Макаревич Л. В. і Петришин М. А.

Важливим досягненням у цьому напрямі є виведення української гірськокарпатської породи овець, яка затверджена як нове селекційне досягнення у тваринництві наказом Мінсільгосппроду України від 31 грудня 1993 р. № 363. Породу створено під методичним керівництвом Інституту землеробства і тваринництва Західного регіону УААН за участю співробітників Інституту біології тварин, Львівського національного аграрного університету, Львівської академії ветеринарної медицини, Закарпатської, Прикарпатської та Буковинської сільськогосподарських дослідних станцій. Найбільший внесок у створення цієї породи зробили: Сулима Я. Ф., Міхновський Д. К., Гульчій М. М., Терек В. І., Макар І. А., Височанський Ф. Д., Гайванович С. І., Петришин М. А.

Співробітники лабораторії вівчарства провели комплексні дослідження з ефективності різних варіантів міжпородного схрещування для вдосконалення продуктивних якостей овець у низинній та гірській зоні Карпатського регіону, які сприяли підвищенню їх вовнової та м’ясної продуктивності на 10–15 %. Розроблено технологію вирощування молодняку овець з використанням культурних пасовищ у низинних та гірських районах, апробовано використання машинного доїння овець в умовах полонин та вдосконалено окремі елементи технології переробки молока.

Науковці лабораторії надавали допомогу щодо підвищення професійного рівня фахівців у галузі вівчарства (курси бонітерів, регіональні та районні семінари з бонітування овець та класування вовни, конкурси стригалів). Розроблено і видано ряд методичних рекомендацій та інструкцій з ведення племінної справи, виробництва і переробки продукції вівчарства.

Значну роботу проведено з підготовки наукових кадрів – більше 20 осіб пройшли навчання в аспірантурі та як здобувачі, з них 12 захистили кандидатські дисертації.

Діяльність з проведення наукових досліджень у галузі свинарства пов’язана з її першим завідувачем, кандидатом сільськогосподарських наук Гончаренком П. П. і його наступником, кандидатом сільськогосподарських наук Бучком М. А. Під їх керівництвом розроблено принципи розведення, утримання та годівлі свиней різних порід і напрямів продуктивності. Основні зусилля вчених були скеровані на районування перспективних порід свиней у Західному регіоні, виведення нових спеціалізованих ліній Радеха, Дельфіна і Бойкого великої білої породи, а також на широке застосування міжпородного та промислового схрещування, міжлінійної і породно-лінійної гібридизації як нових прийомів суттєвого підвищення племінних і продуктивних якостей свиней. Цей напрям досліджень продовжили кандидати сільськогосподарських наук Петрів М. Д. та Пундик В. П. Співробітники лабораторії працюють над поліпшенням продуктивних якостей свиноматок за сучасних технологій їх утримання та удосконаленням станкового обладнання.

Дослідження з напряму птахівництва проводили під керівництвом кандидатів сільськогосподарських наук Охріменко Е. М. та Нестеровича Р. С. Завдяки їх зусиллям створено породну групу оброшинських сірих гусей та популяцію гусей з білим оперенням. Вони провели значну роботу з розширення ареалу оброшинських гусей, а також розгортання робіт з використання біохімічних тестів у селекції водоплавної птиці, запровадження безвідходної технології виробництва продукції гусівництва. Науково-практичні розробки лабораторії у галузі гусівництва знайшли широке визнання не лише в Україні, а також у ряді зарубіжних країн. Колектив лабораторії працює над збільшенням поголів’я цінного генофонду птиці оброшинської селекції та удосконаленням її племінних і продуктивних якостей.

Співробітники лабораторії дрібного тваринництва опублікували понад 350 наукових праць, 5 монографій, десятки методичних і практичних рекомендацій, видали 5 патентів, 2 авторських свідоцтва, у яких теоретично та науково-методично обґрунтовано актуальні проблемні питання з ведення вівчарства, свинарства і птахівництва у Західному регіоні України.

На сьогодні наукові дослідження відділу дрібного тваринництва під керівництвом Вовка С. О. проводяться у галузях вівчарства, свинарства і гусівництва.

У галузі вівчарства на період 2021–2025 рр. дослідження спрямовані на:

‒ вивчення закономірностей процесів біосинтезу протеїну мікробіотою рубця овець та на ранніх етапах формування його функціональної активності в ягнят за дії про- і пребіотичних препаратів;

‒ ефективність використання прилиття крові породи суффольк при розведенні овець асканійської породи в умовах лісостепової зони Західного регіону України.

 Дослідження у галузі свинарства на період 2021–2023 рр. проводяться у напрямі науково-теоретичного обґрунтування доцільності використання генетичного потенціалу наявних порід свиней у Західному регіоні України для підвищення їх селекційно-племінних і продуктивних якостей шляхом міжпородної гібридизації.

 У галузі гусівництва на період 2021–2023 рр. дослідження скеровані на встановлення репродуктивних, відгодівельних і м’ясних якостей оброшинської породної групи білих гусей за використання у раціонах про- і пребіотичних добавок.

Колектив відділу розробив комплект технологічного обладнання для повного життєзабезпечення підсисних свиноматок і поросят.

За останні 5 років співробітники відділу видали монографію, 7 методичних рекомендацй, 5 патентів України на корисну модель, опублікували понад 60 статей, 12 із них в зарубіжних виданнях. Співробітники відділу впродовж останніх 3-х років взяли участь у роботі 12 вітчизняних і міжнародних конференцій та форумів.

• Попередня