logoISGKR

 

        Інститут сільського господарства Карпатського регіону

             Національної академії аграрних наук України     

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

Про Лабораторію

Лабораторія селекції, розведення та відтворення ВРХ утворена 01.01.2016 р. шляхом об’єднання лабораторії cелекції і розведення великої рогатої худоби та лабораторії відтворення тварин, кожна з яких має свою історію і досягнення.

Первак Я. І.  перший завідувач відділом скотарства  (1953‒1962 рр.)
 
 
Лабораторія cелекції і розведення великої рогатої худоби веде свій початок із часу заснування інституту та створеного у ньому відділу скотарства, першим завідувачем якого був кандидат сільськогосподарських наук Первак Я. І., який підготував 6 учнів (Курилець Т. І., Філіковський С. І., Терещук Й. П., Баньковський Р. М., Король В. І., Брантюк А. П.). У цей період колектив відділу скотарства працював над удосконаленням племінних і продуктивних якостей районованих порід західного регіону, оцінці їх генеалогічної структури, створені нових високопродуктивних типів, ліній, споріднених груп тварин.
 
 
 
 
 
 
Первак Я. І.
перший завідувач відділу скотарства
(1953–1962 рр.) 

 

Піпко Н. Ф.  завідувач відділом (1962‒1966 рр.).

 

 Продовжила підготовку школи висококваліфікованих наукових кадрів і спеціалістів-практиків видатний селекціонер, завідувач відділом скотарства, кандидат сільськогосподарських наук Піпко Н. Ф.  Її школа молодих наукових кадрів у галузі молочного скотарства налічувала 13 кандидатів наук (Угрин О. О., Семеген Л. І.,  Синюк Р. О., Мамчак І. В., Терпелюк Н. І., Якимчук Л. Л., Горбаченко М. Г., Бетіна А. П., Коцюба В. Ю., Садик О. Ф., Бобрушко Т. Я., Репринцев І. М., Авдєєва В. М., Беденко В. П.) та 1 доктора наук (професор Мамчак І. В.).

 

  Піпко Н. Ф., завідувач відділу (1962‒1966 рр.).

 

 

З 1967 до 1972 р. керівництво лабораторією здійснювала кандидат сільськогосподарських наук Доброхотова Г. М., яка зробила вагомий науковий вклад у направлене вирощування молодняку ВРХ та розроблення методів інтенсифікації ведення галузі молочного скотарства.

М. М. Кипаренко  заступник директора з тваринництва (1959‒1974 рр.)У цей же період (1959‒1974 рр.) значний внесок у науково-дослідну роботу лабораторії здійснив заступник директора інституту з наукової роботи у тваринництві кандидат сільськогосподарських наук, Кипаренко М. М.  Під його керівництвом вели роботу з вирішення завдань у галузі інтенсивного використання племінного і відгодівельного молодняку великої рогатої худоби, збільшення виробництва яловичини та перспектив розвитку галузі м’ясного скотарства. За час науково-творчої діяльності вчений  підготував 5 кандидатів наук (Бурханов В. П., Стрелько П. Ф., Круль М. І., Максименко Т. І., Бучелло І. Д.). Із цієї школи окремі учні продовжили свій творчий шлях у науці, інші реалізовували наукові здобутки у виробничій сфері агропромислового комплексу.

З підготовленої школи наукових кадрів у 70х–роках ХХ сторіччя було створено потужну провідну лабораторію розведення і генетики великої рогатої худоби, колектив якої працював над вирішенням питань селекційно-генетичної характеристики племінних стад планових молочних і комбінованих порід у Західному регіоні, дослідженням та впровадженням імуногенетичного контролю за походженням тварин, розробкою методів направленого вирощування племінного молодняку та технології відгодівлі й виробництва високоякісної  яловичини.

Як наслідок плідної багаторічної роботи колективу лабораторії і спеціалістів–практиків було створено, апробовано й затверджено (1972 р.) першу заводську лінію чорно-рябої худоби – Кипариса 633 ЛВГ- 62 з продуктивністю 4936 кг молока й 4,11 % жиру. Автори: Піпко Н. Ф., Третяк М. М., Хмара П. І., Якимчук Л. Л., Бобрушко Т. Я. У цей період лабораторія була укомплектована кваліфікованими кадрами, які здобули наукову ступінь кандидатів наук (Терпелюк Н. І., Синюк Р. О., Коцюба В. Ю., Якимчук Л. Л., Горбаченко М. Г., Бобрушко Т. Я., Третяк М. М., Бердичевський М. С., Фостик І. М., Третяк В. Н., Щерба І. С.) та внесли вагомий вклад як у науку, так і у виробництво,  цілеспрямовано здійснюючи селекційний процес з породами великої рогатої худоби в Західному регіоні. Кандидат біологічних наук Маслянко Р. П., провівши ряд досліджень з оцінки та формування імунобіологічної активності організму великої рогатої худоби, у 1972 р. здобув науковий ступінь докторабіологічних наук.

                     Кипаренко М. М.
заступник директора з питань тваринництва (1959‒1974 рр.)

З 1972 р. керівництво лабораторією здійснював кандидат біологічних наук Садик О. Ф. Співробітники лабораторії регулярно проводили тестування активної частини популяції (племзаводи й племферми) порід великої рогатої худоби західного регіону за поліморфними системами крові, цитогенетичне тестування бугаїв племпідприємств для виявлення хромосомних порушень. Здійснювали оцінку генетичної консолідації та диференціації порід і внутрішньопородних структур, а також було захищено дві кандидатські дисертації (Бердичевський М. С. і Чайковська О. І.).

З 1977 р. лабораторію очолив Хмара П. І., який працював на виробництві й виконував дисертаційну роботу під керівництвом професора Лебєдєва М. М. У цей час було започатковано роботу зі створення високомолочного типу чорно-рябої худоби з використанням бугаїв голштинської породи.

У 1985 році колектив авторів – співробітники лабораторії: Якимчук Л. Л., Бетіна А. П., Бобрушко Т. Я.,. Хмара П. І, Воргач Л. Ю., Щерба І. С. та Прозора К. Й.  (професор кафедри спецзоотехнії Львівського зооветеринарного інституту, доктор сільськогосподарських наук) на базі племінних стад місцевої чорно-рябої худоби та завезених бугаїв-плідників з Естонії і Голландії, створили й апробовали дві заводські лінії чорно-рябої породи – Атлета і Футо. Середня продуктивність  їх дочок (1300 гол.) становила понад 5 тис. кг молока за лактацію жирністю 3,78 %. Крім згаданих ліній, у структурі породи було створено чотири споріднені групи тварин чорно-рябої худоби, використовували як генеалогічні лінії. Продуктивність елітних і селекційних стад становила 4,5–5,0 тис. кг молока за лактацію жирністю 3,7–3,8 %.

За 20-річний період селекційного процесу виведено, апробовано й затверджено (1996 р.) західний внутрішньопородний тип української чорно-рябої молочної породи (автори: Хмара П. І.,  Щерба І. С., Бобрушко Т. Я., Воргач Л. Ю., Федак В. Д., Куліш Л. М., Федак Н. М., Рівіс І. П., Магрело К. І., Федорович Є. І.). Продуктивність племінних стад новоствореного західного типу чорно-рябої породи становила 4,5–5,0 тис. кг молока, а елітних груп у племзаводах і племрепродукторах 5,5–6,5 тис. кг молока. У цей же період було підготовлено нову школу аспірантів і здобувачів із різних напрямів досліджень у молочному скотарстві. Кандидатами наук стали: Дзівик О. І., Братюк В. М., Тимик М. О.,  Федак В. Д., Федак Н. М., Воргач Л. Ю., Федорович Л. І., Кузів М. І.

У 1997 р. лабораторію очолила кандидат сільськогосподарських наук Бобрушко Т. Я. Під її керівництвом науковці лабораторії здійснювали удосконалення й консолідацію новоствореного західного внутрішньопородного типу чорно-рябої молочної породи шляхом введення  двох заводських типів (молочного та комбінованого), найбільш пристосованих до природно-кліматичних і господарсько-економічних умов Західного регіону, проводили дослідження формування нових генеалогічних структур – ліній, родинних груп, племінних стад з надоєм 4,5–5,0–7,0 тис. кг молока за лактацію, вмістом жиру 3,6–3,8 %, білка 3,2–3,4%, живою масою корів 500–600 кг.

У цей період (1996–2006 рр.) досліджують генеалогічну структуру симентальської худоби, реалізовують програму створення нового прикарпатського типу.  В провідних базових господарствах створено високопродуктивні родини дочок і внучок оцінених бугаїв з надоєм 5–7 тис. кг молока (автори розробок – доктор сільськогосподарських наук Кавка Р. П. та кандидати сільськогосподарських наук Колта М. М. і Зінкевич В. І.).

З 2006 до 2015 рр. лабораторію очолював кандидат сільськогосподарських наук Братюк В. М. Тематика лабораторії була спрямована на вдосконалення генофонду племінних ресурсів молочних і комбінованих порід ВРХ у Карпатському регіоні. Для цього було проведено дослідження конституційно–екстер᾿єрних ознак тварин та розроблено методи щодо консолідації новостворених типів, формування їх оптимальної генеалогічної структури, підготовки до апробації бажаних заводських типів української чорно-рябої молочної породи та розроблено заходи збереження генофонду симентальської худоби Прикарпаття комбінованого типу для створення продуктивних молочних і м'ясних стад.  Сформовано базу даних селекційних ознак племінних корів Карпатського регіону.

55

 

 

Лабораторія відтворення тварин веде свій початок зі створеної у 1958 р. лабораторії штучного осіменіння сільськогосподарських тварин НДІ землеробства і тваринництва західних районів УРСР, яку організувала і очолювала до 1970 р. доктор ветеринарних наук, професор, член–кореспондент ВАСГНІЛ і УААН, заслужений діяч науки і техніки України Звєрєва Галина Володимирівна.

Внаслідок науково–педагогічної діяльності професор Звєрєва Г. В. сформовала потужну наукову школу акушерів–гінекологів, серед них відомі вчені, Яблонський В. А., Сергієнко О. І., Косенко М. В., Хомин С. П., Чухрій Б. М. та ін.

 

 

             Звєрєва Г. В.,

засновник і перший завідувач лабораторії (1958‒1970 рр.) 

У лабораторії проводили вивчення етіології і патогенезу акушерських та гінекологічних захворювань у корів і телиць, а також структуру і функціональний стан сперміїв бугаїв за дії ендо- і екзогенних чинників. Дослідження завершено розробкою способів діагностики та лікування неплідності, стимуляції і корекції статевої функції самок, а також методів збереження біологічної повноцінності сперміїв та оцінки якості сперми.

44З 1970 р. завідувачем лабораторії призначають Чухрія Бориса Миколайовича.

Під керівництвом професора Звєрєвої Г. В., а з 1970 р. доктора біологічних наук, професора Чухрія Б. М. активна і плідна наукова робота співробітників лабораторії завершена захистом 5 докторських і 24 кандидатських дисертацій, матеріали яких висвітлено у 5 монографіях, 17 рекомендаціях і 375 статтях. Новизну проведених досліджень підтверджено 15 авторськими свідоцтвами і патентами України на винахід.

У різні періоди наукової діяльності співробітники лабораторії (доктори наук, професор Чухрій Б. М., професор Яблонський В. А., кандидати наук Плетньова О. Г., Чорномаз Л. А., Липинський Б. В., Петрук Є. М., Савін П. М., Клевець Л. О., Челецький М. М., Панич О. П., Чайковська О. І., Остапів Д. Д., Каплінський В. В., Максим’юк В. М., Дяченко О. Б.) досліджували сучасні проблеми в галузі ветеринарного акушерства і штучного осіменіння тварин (етіологію і патогенез акушерських та гінекологічних захворювань у корів і телиць, особливості кріоконсервації сперми та збереження біологічної повноцінності сперміїв бугаїв, а також зв'язок генетичних та імуногенетичних маркерів – груп крові, поліморфних систем білків (ензимів) організму тварин їх генеалогічних даних з показниками репродуктивної функції та резистентності до захворювань, обґрунтовували шляхи інтенсифікації відтворення поголів’я великої рогатої худоби.

 

 

 

 

 

33

 

Професор Чухрій Б. М та його учень – аспірант Каплінський В. В. проводять дослідження спектра білків крові  великої рогатої худоби в поліакриламідному гелі на аналізаторі фореграм (1993 р.)

Після об’єднання Інституту фізіології і біохімії тварин та Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН, адміністрація новоствореного Інституту землеробства і біології тварин у 1997 р. на базі трьох лабораторій: біологічно–активних речовин (завідувач професор Розгоні І. І.), фізіології розмноження тварин (завідувач професор Шавкун В. Ю.), відтворення стада (завідувач професор Чухрій Б. М.) формує лабораторію біології відтворення тварин, завідувачем якої призначають кандидата біологічних наук Максим’юка Василя Михайловича (1997–2015 рр.). В наступний період лабораторія кілька разів змінювала свою назву, зокрема у 2000 р. була перейменована на лабораторію відтворення стада, а з 2012 р. – відтворення тварин.

За період наукової діяльності науковці лабораторії працювали над вирішенням завдань, а саме:

  •  вивчення особливостей етіології і патогенезу акушерських і гінекологічних захворювань (Липинський Б. В., Серванчук М. Н., Парій В. Г., Омельчак Н. П., Ортинський В. Г., Плєтньова О. Г., Рожко М. С., 1964–2004 рр.);
  •  розроблення способів діагностики і лікування хвороб, стимуляції і синхронізації статевої функції, підвищення запліднюваності від першого осіменіння (Хомин С. П., Вольфсон Д. Г., Шніцар В. І., Долгов В. В., Сазонов М. Г., Челецький М. М., Панич О. П., 1965–1985 рр.);
  •  розроблення способів інтенсифікації відтворення поголів’я ВРХ (Сергієнко О. І., Косенко М. В., Лук’яненко В. М., Ткачук П. С., 1964–1984 рр., Чухрій Б. М., Дяченко О. Б., 2011–2015 рр.);
  •  ідентифікація генетичних та імуногенетичних маркерів крові у зв’язку з резистентністю організму і репродуктивною функцією тварин (Чухрій Б. М., Каплінський В. В., Остапів Д. Д., Клевець Л. О., Чайковська О. І., Кава В. В., Морозов В. Ф. 1970–2000 рр.);
  •  встановлення об’єктивних параметрів раннього прогнозування рівнів молочної продуктивності і відтворювальної здатності за морфометричними показниками шарів шкіри (Фостик І. М., Максим’юк М. М., Луз М. В., 1997–2010 рр.) та за біохімічними показниками крові телят 6–9 місячного віку (Чухрій Б. М., Дяченко О. Б., Левицька Л. Г., Яремкевич Л. І., Тимчишин І. М., Самарін М. І., 2000–2010 рр.);
  •  розроблення й удосконалення способів збереження запліднювальної здатності сперміїв свіжоотриманої і розрідженої нативної сперми (Чухрій Б. М., Яблонський В. А., Чорномаз Л. А., Співаков А. С., Савін П. М., Петрук Є. М., Репко А. Н., Полтавський І. Л., Остапів Д. Д., Клевець Л. О., 1962–1997 рр.);
  •  розроблення способів збереження життєздатності й функціональної повноцінності сперміїв та державних стандартів з оцінки cтану їх структури й функцій у нативній і кріоконсервованій спермі (Максим’юк В. М., Максим’юк Г. В., 1985–2015 рр.).

На початку 2016 р. на базі лабораторії cелекції і розведення великої рогатої худоби та лабораторії відтворення тварин було сформовано лабораторію селекції, розведення та відтворення ВРХ, яку очолив кандидат сільськогосподарських наук Дяченко О. Б.

На сьогодні в лабораторії селекції, розведення та відтворення ВРХ працюють: заступник директора інституту з наукової роботи у тваринництві, кандидат ветеринарних наук Каплінський В. В., провідні наукові співробітники кандидат сільськогосподарських наук Братюк В. М. і кандидат біологічних наук Максим’юк В. М. , старші наукові співробітники кандидати сільськогосподарських наук Когут М. І. і Даньків В. Я., науковий співробітник кандидат сільськогосподарських наук Стадницька О. І. та фахівець Тимчишин І. М.

У сучасних умовах наукові дослідження спрямовано на пошук шляхів і засобів інтенсифікації продуктивності та збереження високої репродуктивної функції, резистентності до акушерсько-гінекологічної патології  поголів’я великої рогатої худоби за такими напрямами:

– розведення, селекція та відтворення ВРХ;

– сільськогосподарська біотехнологія;

– імуногенетика;

– біологічна та продовольча безпека.

З напряму розведення, селекція та відтворення ВРХ проводиться консолідація двох заводських типів української чорно-рябої молочної породи та лінійна оцінка будови тіла молочної худоби різних порід Карпатського регіону України.

2

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                           Зліва направо: к.с.-г.н. Когут М. І., к.с.-г.н. Стадницька О. І. і  к.с.-г.н. Братюк В. М. проводять дослідження хімічного складу молока

Також проводиться оцінка селекційної ситуації в племінних господарствах та формування інформаційних баз даних селекційних ознак племінних тварин, моніторинг активної частини популяції для створення нових ліній, родин та удосконалення типів великої рогатої худоби для підвищення рівня її молочної продуктивності та репродуктивної здатності.

За напрямом сільськогосподарська біотехнологія з’ясовано особливості механізму адаптивної реакції після дії екзо- і ендогенних шкодочинних факторів  на спермії бугаїв, розроблені способи та запропоновані засоби захисту дозволяють зберігати у відкритих і закритих системах типу “речовина (клітина)–середовище” 30−35 % функціонально повноцінних клітин. Проводяться дослідження оцінки змін параметрів маси органічної і неорганічної складової цервікального слизу для  обґрунтування  впливу на запліднювальну здатність сперміїв та заплідненість у корів.

bxb1

К.б.н. Максим’юк В. М. на полум’яному спектрофотометрі проводить визначення вмісту макроелементів

У напрямку імуногенетики проводяться дослідження спадкової зумовленість типів білків та ензимів сироватки крові, білків молока, а також їх зв'язок з показниками репродуктивної здатності та резистентності до акушерсько-гінекологічної патології у корів для раннього прогнозування високої продуктивності та стійкості до захворювань тварин та їх нащадків. На перспективу заплановано, окрім поліморфних систем білкових макромолекул, дослідити ДНК та РНК крові тварин, їх зв'язок з фізіолого-біохімічними показниками організму та продуктивністю корів, розробити вдосконалену методику використання встановлених поліморфних систем для оцінювання і прогнозування молочної продуктивності та відтворної здатності.

З напряму біологічна та продовольча безпека вивчаються особливості накопичення есенціальних жирних кислот родин w-3 і w-6 у печінці та скелетних м’язах відгодівельного молодняку ВРХ за різного їх вмісту і свіввідношення у раціоні, для розроблення способу поліпшення біологічної цінності яловичини.

22

Зліва направо: д.с.-г.н. Рівіс Й. Ф. і  к.с.-г.н. Дяченко О. Б.  на газорідинному хроматографі проводять визначення вмісту жирних кислот

У цілому за період існування об’єднаної лабораторії захищено 64 кандидатських і 7 докторських дисертацій, надруковано понад 1250 наукових статей, 52 рекомендації, 10 монографій, отримано 19 авторських свідоцтв і патентів, розроблено 6 державних стандартів. Видано Держплемкнигу чорно-рябої худоби Західного регіону (том XXI, автор   Бобрушко Т. Я.); у співавторстві – книгу “Науково-технічний прогрес у тваринництві”. Видано 12 каталогів, підготовлено і здано до друку три томи Держплемкниги чорно-рябої худоби Західного регіону і каталог бугаїв-плідників племпідприємств Львівської області. Також було розроблено, модифіковано й стандартизовано 7 авторських методик і способів вивчення особливостей збереження повноцінності нативного стану структури й функцій сперміїв у системі “клітина–середовище”.  Науковці лабораторії беруть участь у розробці різноманітних програм і заходів на перспективу, підтримують тісні контакти з виробництвом.  З 1998 р. у співдружності з кафедрою медичної біології, паразитології та генетики Львівського національного медичного університету проводиться спільна науково-дослідна робота з питань біотехнології.

Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Пустомитівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.