ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
Новини-RSS Офіційний вебсайт
Відділ годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів став окремим підрозділом у 1956 р., його очолив кандидат сільськогосподарських наук Анісімов В. М. На відділ було покладено обов’язки розробки нових технологічних прийомів заготівлі, зберігання і раціонального використання кормів та розробки високоефективної структури раціонів для різних видів і груп тварин для забезпечення повноцінної і безперебійної їх годівлі. Основним напрямом досліджень було дуже нагальне на той час питання вивчення хімічного складу і поживності місцевих кормів, бо такі дані в Західному регіоні були відсутні, що не давало можливості правильно збалансувати раціони для годівлі різних видів тварин. Одночасно вивчали макро– і мікромінеральний, а пізніше і амінокислотний склад місцевих кормів. Поряд з цим розробляли найбільш ефективні структури раціонів, способи підвищення їх поживної цінності та ефективного використання кормів.
У 1964 р. відділ очолив кандидат сільськогосподарських наук Боярський Л. Г., під керівництвом якого удосконалювали структуру раціонів для великої рогатої худоби та розробляли нові технології заготівлі, зберігання і використання кормів.
У 1965–1969 рр. тематика лабораторії дуже різноманітна. Проводили дослідження з вивчення ефективності використання в раціонах худоби білково-вітамінного концентрату (БВК), рідких кормових дріжджів та мелясної браги, розробляли способи хімічного консервування зеленої маси з додаванням сульфату і метабісульфіту натрію, вивчали ефективність силосування жовтого люпину в різних фазах вегетації рослин, досліджували мінеральне живлення худоби, вивчали ефективність утримання корів на багаторічних культурних пасовищах.
З 1971 р. науково–дослідну роботу продовжено у напрямах розробки фізіологічних основ повноцінної годівлі тварин та ефективних технологій заготівлі, переробки, зберігання і використання кормів для Західного регіону.
У 1975 р. лабораторію очолив кандидат сільськогосподарських наук Вудмаска В. Ю.
У зв’язку з інтенсивним розвитком лукопасовищного господарства, поліпшенням природних і створенням багаторічних пасовищ інтенсивного типу в регіоні постало питання розробки більш ефективних способів використання поживних речовин зеленого корму, особливо за інтенсивного мінерального удобрення, що дало поштовх для глибоких і всебічних досліджень енергетичного і мінерального живлення тварин, яких утримують на пасовищах інтенсивного типу. Було розроблено відповідні пропозиції виробництву, які зараз вже стали нормою при утриманні худоби на пасовищах і забезпечують отримання високих надоїв молока і добових приростів молодняку. Значну увагу надавали вирощуванню люпину на зелений корм і силос, було дано зоогігієнічну оцінку тривалого його згодовування ВРХ. З 1976 р. у лабораторії проводили роботу зі встановлення допустимих норм алкалоїдних рослин у травостої посівів жовтого люпину і алкалоїдних насінин у зерні, які використовують для годівлі тварин, а також з розробки технологічних прийомів щодо зниження алкалоїдної токсичності інших люпинів (білого, багаторічного) та використання їх на кормові цілі. Аналогічні дослідження проводили щодо використання в годівлі худоби зерна ріпаку. Було доведено, що для збереження здоров’я і високої продуктивності тварин має значення не так кількість згодовуваного борошна, як наявність у ньому глюкозинолатів. У 70–х роках почали науково-дослідні роботи з удосконалення технологій заготівлі силосу і сінажу з багаторічних і однорічних трав з використанням різноманітних хімічних консервантів і добавок, вивчення впливу повноінгредієнтних кормових сумішок на основі трав’яного борошна, різки, гранул і брикетів на продуктивність і обмін речовин в організмі худоби, розробки нових консервантів перегону і ЗЦМ для тривалого зберігання їх у свіжому вигляді, випоювання яких не порушує процесів травлення і забезпечує високі прирости в телят і поросят.
У 80–х роках було запропоновано новий спосіб консервування зернофуражу підвищеної вологості за допомогою амонійно-карбонатних сполук ВАС у анаеробних умовах. Обробка вологого зерна вуглеамонійними солями, завдяки виділенню аміаку як антисептика і вуглекислого газу забезпечувала його зберігання протягом 5–6 місяців. Згодовування збагаченого азотом консервованого зерна підвищувало надої молока корів та інтенсивність росту молодняку на 8–10%.
Нестійкість карбонатних сполук аміаку дала можливість використати їх для нейтралізації зайвої кислотності в силосі і кислому жомі. Під час обробки кислих кормів аміак легко вступає в реакцію з органічними кислотами, утворюючи нейтральні амонійні солі, які дуже добре використовуються мікроорганізмами рубця, тобто синтезується високоякісний мікробний білок.
У лабораторії виконували дослідження з годівлі свиней, зокрема розробляли технологію заготівлі комбінованих силосів та вивчали вплив їх згодовування на продуктивність свиноматок і відгодівельного молодняку. Було розроблено технологію розкислення силосу і жому та згодовування їх худобі, яка забезпечує підвищення продуктивності тварин на 10–13% і поліпшує якість продукції.
З кінця 80–х років у зв’язку зі зменшенням вирощування кукурудзи на силос більшість господарств переходила на виробництво силосу і сінажу із багаторічних трав і сумішок однорічних кормових культур, зелена маса яких була в 1,5–2 рази дешевша, ніж у кукурудзи. Було вдосконалено технологію заготівлі силосу і зерносінажу з різних варіантів
3–4 компонентних сумішок однорічних кормових культур (вівса, ячменю, гороху, вики тощо) без і з використанням молочної сироватки, збагаченої дефіцитними макро- і мікроелементами. Було показано, що додавання до зерносінажної маси (вологість 60–65 %) по 25–30 кг/т збагаченої сироватки забезпечує високу якість корму і підвищення продуктивності худоби на 7,5–10 %.
Оскільки західний регіон має добре розвинуте молочне скотарство і переробну промисловість, у лабораторії проведено значний обсяг робіт з удосконалення системи годівлі корів з метою виробництва високоякісного молока для виготовлення твердих сирів, масла і інших молочних продуктів.
З 1994 р. розпочато дослідження для підвищення ефективності використання в годівлі тварин високоврожайної у регіоні високобілкової культури – кормових бобів. Показано, що включення до комбікорму дерті бобу (до 20%) у запареному або підсмаженому вигляді сприяє підвищенню добових приростів телят на 8–13 % та свиней - на 4–9 %.
У 1998 р. до лабораторії годівлі тварин і технології кормів було приєднано лабораторію комбікормів, у якій було розроблено чимало рецептів повнораціонних сухих кормосумішок, вивчено їх фізіологічну і продуктивну дію при згодовуванні ВРХ, розроблено сезонну рецептуру комбікормів для західного регіону. Було продовжено розробку і вдосконалення технологій заготівлі і зберігання кормів, структури комбікормів і кормових добавок на основі сировини і ресурсів місцевого виробництва.
З початку 2002 р. завідування лабораторії прийняв кандидат біологічних наук Вовк Я. С. Під його керівництвом науковці розробляли рецептуру преміксів як для м’ясної худоби – підсисних корів і телят, телят на підсосі у літньопасовищний та понадремонтних бугайців, ремонтних теличок і ремонтних бугайців у зимовостійловий періоди утримання з врахуванням типів раціонів і біогеохімічних особливостей західного регіону України, так і молочного напряму – нетелей та високопродуктивних корів у літньопасовищний та зимовостійловий період утримання на різних типах раціонів, рецептуру кормової добавки для корів-первісток, дійних корів, телят віком 0–6 міс., телиць 7–14 і 15–18-місячного віку з включенням до їх складу солей дефіцитних для західної біогеохімічної зони мінеральних елементів і глауконіту та вивчали їх вплив на фізіологічний стан організму тварин, енергію росту і продуктивність. Фундаментальні дослідження проводили з метою вивчення впливу БАР у складі нових варіантів БВМД на ефективність використання поживних речовин кормів, фізіолого-біохімічний стан організму ремонтних телиць і їх ріст і розвиток на різних етапах вирощування, глибокотільних нетелей, первісток і дійних корів. На основі фізіолого-біохімічних показників рубця і крові розробляли біотести коригування рівня метаболічних процесів в організмі тварин за використання БАР у структурі БВМД нової рецептури.
У 2011 р. завідувачем лабораторії призначено кандидата біологічних наук Федак Н. М. Науково–дослідна робота науковців лабораторії була спрямована на проведення глибоких і всебічних досліджень механізмів регуляції метаболізму у сільськогосподарських тварин і птиці та встановлення їх впливу на процеси трансформації поживних речовин кормів у продукцію тваринництва за дії конкурентоспроможних кормових добавок (фундаментальні дослідження); розробку й оптимізацію раціонів та встановлення ефективності їх використання м`ясною худобою з урахуванням зональних особливостей хімічного складу кормів у різних регіонах; розробку нових рецептів комбікормів та кормових добавок для сільськогосподарських тварин та птиці на основі регіональних природних мінералів, дефіцитних елементів мінерального і вітамінного живлення та високобілкових компонентів місцевого виробництва; удосконалення технології силосування сумішок однорічних кормових культур з різним вмістом бобових в умовах західного регіону за використання біопрепаратів; удосконалення системи однотипної годівлі ВРХ за використання побічних продуктів переробної промисловості з урахуванням даних регіонального хімічного складу кормів (прикладні дослідження ).
Основні напрями наукової діяльності
Наукові співробітники лабораторії працюють у напрямах розробки способу підвищення молочної продуктивності і якості молока корів шляхом введення у раціони кормів із різнорозчинними фракціями протеїнів; удосконалення системи повноцінної енергоощадної та конкурентоспроможної годівлі великої рогатої худоби з урахуванням особливостей кормовиробництва в різних природно-кліматичних зонах Карпатського регіону; встановлення впливу згодовування ріпакової олії на конверсію й ретенцію поліненасичених жирних кислот в організмі, продуктивність і якість продукції великої рогатої худоби; удосконалення технології консервування зернофуражу підвищеної вологості за використання мікробіологічних препаратів та вивчення впливу його згодовування на продуктивність сільськогосподарських тварин, а також виконують пошукові дослідження щодо удосконалення елементів технології силосування високовологих сумішок однорічних кормових культур за використання нових силосних заквасок.
Здобутки (розробки) лабораторії
У лабораторії розроблено:
- білково–вітамінно–мінеральну кормову добавку (БВМКД) для дійних корів;
- спосіб підвищення продуктивності молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі;
- премікс для ремонтних телиць м’ясного напряму продуктивності у пасовищний період у зоні Лісостепу;
- спосіб силосування зелених кормів;
- вітамінно–мінеральну добавку для дійних корів у літньо˗пасовищний період у зоні Передкарпаття;
- білково–вітамінну мінеральну кормову добавку (БВМКД) для молодняку ВРХ на дорощуванні;
- комбікорм для ремонтних теличок;
- кормову добавку для ремонтних телиць;
- спосіб підвищення продуктивності ремонтних теличок;
- спосіб підвищення продуктивності молочної худоби та покращення складу молока;
- спосіб підвищення молочної продуктивності корів у зоні західного Лісостепу.
Публікації (статті, монографії і т. ін.)
Методичні рекомендації:
Патенти:
Робота з апаратом Кʼєльдаля
Чумаченко С. П. пров. наук. сп., канд. біол. наук, Ільницька Н. В. фахівець, Федак Н. М. зав. лабор., канд. біол. наук.
Робота з хроматографом “Chrom 5” (Praha)
Рівіс Й. Ф. гол. наук. співробітник, доктор с.-г. наук, Шелевач А. В. ст. наук. співробітник, канд с.-г. наук.