logoISGKR2

 

        ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

            НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ      

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

meta       Youtube  

Про лабораторію

Відділ годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів став окремим підрозділом у 1956 р., його очолив кандидат сільськогосподарських наук Анісімов В. М. На відділ було покладено обов’язки розробки нових технологічних прийомів заготівлі, зберігання і раціонального використання кормів та розробки високоефективної структури раціонів для різних видів і груп тварин для забезпечення повноцінної і безперебійної їх годівлі. Основним напрямом досліджень було дуже нагальне на той час питання вивчення хімічного складу і поживності місцевих кормів, бо такі дані в Західному регіоні були відсутні, що не давало можливості правильно збалансувати раціони для годівлі різних видів тварин. Одночасно вивчали макро– і мікромінеральний, а пізніше і амінокислотний склад місцевих кормів. Поряд з цим розробляли найбільш ефективні структури раціонів, способи підвищення їх поживної цінності та ефективного використання кормів.

У 1964 р. відділ очолив кандидат сільськогосподарських наук Боярський Л. Г., під керівництвом якого удосконалювали структуру раціонів для великої рогатої худоби та розробляли нові технології заготівлі, зберігання і використання кормів.

У 1965–1969 рр. тематика лабораторії дуже різноманітна. Проводили дослідження з вивчення ефективності використання в раціонах худоби білково-вітамінного концентрату (БВК), рідких кормових дріжджів та мелясної браги, розробляли способи хімічного консервування зеленої маси з додаванням сульфату і метабісульфіту натрію, вивчали ефективність силосування жовтого люпину в різних фазах вегетації рослин, досліджували мінеральне живлення худоби, вивчали ефективність утримання корів на багаторічних культурних пасовищах.

З 1971 р. науково–дослідну роботу продовжено у напрямах розробки фізіологічних основ повноцінної годівлі тварин та ефективних технологій заготівлі, переробки, зберігання і використання кормів для Західного регіону.

У 1975 р. лабораторію очолив кандидат сільськогосподарських наук Вудмаска В. Ю.

У зв’язку з інтенсивним розвитком лукопасовищного господарства, поліпшенням природних і створенням багаторічних пасовищ інтенсивного типу в регіоні постало питання розробки більш ефективних способів використання поживних речовин зеленого корму, особливо за інтенсивного мінерального удобрення, що дало поштовх для глибоких і всебічних досліджень енергетичного і мінерального живлення тварин, яких утримують на пасовищах інтенсивного типу. Було розроблено відповідні пропозиції виробництву, які зараз вже стали нормою при утриманні худоби на пасовищах і забезпечують отримання високих надоїв молока і добових приростів молодняку. Значну увагу надавали вирощуванню люпину на зелений корм і силос, було дано зоогігієнічну оцінку тривалого його згодовування ВРХ. З 1976 р. у лабораторії проводили роботу зі встановлення допустимих норм алкалоїдних рослин у травостої посівів жовтого люпину і алкалоїдних насінин у зерні, які використовують для годівлі тварин, а також з розробки технологічних прийомів щодо зниження алкалоїдної токсичності інших люпинів (білого, багаторічного) та використання їх на кормові цілі. Аналогічні дослідження проводили щодо використання в годівлі худоби зерна ріпаку. Було доведено, що для збереження здоров’я і високої продуктивності тварин має значення не так кількість згодовуваного борошна, як наявність у ньому глюкозинолатів. У 70–х роках почали науково-дослідні роботи з удосконалення технологій заготівлі силосу і сінажу з багаторічних і однорічних трав з використанням різноманітних хімічних консервантів і добавок, вивчення впливу повноінгредієнтних кормових сумішок на основі трав’яного борошна, різки, гранул і брикетів на продуктивність і обмін речовин в організмі худоби, розробки нових консервантів перегону і ЗЦМ для тривалого зберігання їх у свіжому вигляді, випоювання яких не порушує процесів травлення і забезпечує високі прирости в телят і поросят.

У 80–х роках було запропоновано новий спосіб консервування зернофуражу підвищеної вологості за допомогою амонійно-карбонатних сполук ВАС у анаеробних умовах. Обробка вологого зерна вуглеамонійними солями, завдяки виділенню аміаку як антисептика і вуглекислого газу забезпечувала його зберігання протягом 5–6 місяців. Згодовування збагаченого азотом консервованого зерна підвищувало надої молока корів та інтенсивність росту молодняку на 8–10%.

Нестійкість карбонатних сполук аміаку дала можливість використати їх для нейтралізації зайвої кислотності в силосі і кислому жомі. Під час обробки кислих кормів аміак легко вступає в реакцію з органічними кислотами, утворюючи нейтральні амонійні солі, які дуже добре використовуються мікроорганізмами рубця, тобто синтезується високоякісний мікробний білок.

У лабораторії виконували дослідження з годівлі свиней, зокрема розробляли технологію заготівлі комбінованих силосів та вивчали вплив їх згодовування на продуктивність свиноматок і відгодівельного молодняку. Було розроблено технологію розкислення силосу і жому та згодовування їх худобі, яка забезпечує підвищення продуктивності тварин на 10–13% і поліпшує якість продукції.

З кінця 80–х років у зв’язку зі зменшенням вирощування кукурудзи на силос більшість господарств переходила на виробництво силосу і сінажу із багаторічних трав і сумішок однорічних кормових культур, зелена маса яких була в 1,5–2 рази дешевша, ніж у кукурудзи. Було вдосконалено технологію заготівлі силосу і зерносінажу з різних варіантів
3–4 компонентних сумішок однорічних кормових культур (вівса, ячменю, гороху, вики тощо) без і з використанням молочної сироватки, збагаченої дефіцитними макро- і мікроелементами. Було показано, що додавання до зерносінажної маси (вологість 60–65 %) по 25–30 кг/т збагаченої сироватки забезпечує високу якість корму і підвищення продуктивності худоби на 7,5–10 %.

Оскільки західний регіон має добре розвинуте молочне скотарство і переробну промисловість, у лабораторії проведено значний обсяг робіт з удосконалення системи годівлі корів з метою виробництва високоякісного молока для виготовлення твердих сирів, масла і інших молочних продуктів.

З 1994 р. розпочато дослідження для підвищення ефективності використання в годівлі тварин високоврожайної у регіоні високобілкової культури – кормових бобів. Показано, що включення до комбікорму дерті бобу (до 20%) у запареному або підсмаженому вигляді сприяє підвищенню добових приростів телят на 8–13 % та свиней - на 4–9 %.

У 1998 р. до лабораторії годівлі тварин і технології кормів було приєднано лабораторію комбікормів, у якій було розроблено чимало рецептів повнораціонних сухих кормосумішок, вивчено їх фізіологічну і продуктивну дію при згодовуванні ВРХ, розроблено сезонну рецептуру комбікормів для західного регіону. Було продовжено розробку і вдосконалення технологій заготівлі і зберігання кормів, структури комбікормів і кормових добавок на основі сировини і ресурсів місцевого виробництва.

З початку 2002 р. завідування лабораторії прийняв кандидат біологічних наук Вовк Я. С. Під його керівництвом науковці розробляли рецептуру преміксів як для м’ясної худоби – підсисних корів і телят, телят на підсосі у літньопасовищний та понадремонтних бугайців, ремонтних теличок і ремонтних бугайців у зимовостійловий періоди утримання з врахуванням типів раціонів і біогеохімічних особливостей західного регіону України, так і молочного напряму – нетелей та високопродуктивних корів у літньопасовищний та зимовостійловий період утримання на різних типах раціонів, рецептуру кормової добавки для корів-первісток, дійних корів, телят віком 0–6 міс., телиць 7–14 і 15–18-місячного віку з включенням до їх складу солей дефіцитних для західної біогеохімічної зони мінеральних елементів і глауконіту та вивчали їх вплив на фізіологічний стан організму тварин, енергію росту і продуктивність. Фундаментальні дослідження проводили з метою вивчення впливу БАР у складі нових варіантів БВМД на ефективність використання поживних речовин кормів, фізіолого-біохімічний стан організму ремонтних телиць і їх ріст і розвиток на різних етапах вирощування, глибокотільних нетелей, первісток і дійних корів. На основі фізіолого-біохімічних показників рубця і крові розробляли біотести коригування рівня метаболічних процесів в організмі тварин за використання БАР у структурі БВМД нової рецептури.

У 2011 р. завідувачем лабораторії призначено кандидата біологічних наук Федак Н. М. Науково–дослідна робота науковців лабораторії була спрямована на проведення глибоких і всебічних досліджень механізмів регуляції метаболізму у сільськогосподарських тварин і птиці та встановлення їх впливу  на процеси трансформації поживних речовин кормів у продукцію тваринництва за дії конкурентоспроможних кормових добавок (фундаментальні дослідження); розробку й оптимізацію раціонів та встановлення ефективності їх використання м`ясною худобою з урахуванням зональних особливостей хімічного складу кормів у різних регіонах; розробку нових рецептів комбікормів та кормових добавок для сільськогосподарських тварин та птиці на основі регіональних природних мінералів, дефіцитних елементів мінерального і вітамінного живлення та високобілкових компонентів місцевого виробництва; удосконалення технології силосування сумішок однорічних кормових культур з різним вмістом бобових в умовах західного регіону за використання біопрепаратів; удосконалення системи однотипної годівлі ВРХ за використання побічних продуктів переробної промисловості з урахуванням даних регіонального хімічного складу кормів (прикладні дослідження ).

Основні напрями наукової діяльності

Наукові співробітники лабораторії працюють у напрямах розробки способу підвищення молочної продуктивності і якості молока корів шляхом введення у раціони кормів із різнорозчинними фракціями протеїнів; удосконалення системи повноцінної енергоощадної та конкурентоспроможної годівлі великої рогатої худоби з урахуванням особливостей кормовиробництва в різних природно-кліматичних зонах Карпатського регіону; встановлення впливу згодовування ріпакової олії на конверсію й ретенцію поліненасичених жирних кислот в організмі, продуктивність і якість продукції великої рогатої худоби; удосконалення технології консервування зернофуражу підвищеної вологості за використання мікробіологічних препаратів та вивчення впливу його згодовування на продуктивність сільськогосподарських тварин, а також виконують пошукові дослідження щодо удосконалення елементів технології силосування високовологих сумішок однорічних кормових культур за використання нових силосних заквасок.

Здобутки (розробки) лабораторії

У лабораторії розроблено:

- білково–вітамінно–мінеральну кормову добавку (БВМКД) для дійних корів;

- спосіб  підвищення продуктивності молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі;

- премікс для ремонтних телиць м’ясного напряму продуктивності у пасовищний період у зоні Лісостепу;

- спосіб силосування зелених кормів;

- вітамінно–мінеральну добавку для дійних корів у літньо˗пасовищний період у зоні Передкарпаття;

- білково–вітамінну мінеральну кормову добавку (БВМКД) для молодняку ВРХ на дорощуванні;

- комбікорм для ремонтних теличок;

- кормову добавку для ремонтних телиць;

- спосіб підвищення продуктивності ремонтних теличок;

- спосіб підвищення продуктивності молочної худоби та покращення складу молока;

- спосіб підвищення молочної продуктивності корів у зоні західного Лісостепу.

 Публікації (статті, монографії і т. ін.)

Методичні рекомендації:

  1. Пробіотики в силосуванні. – 2013. – Автори: Чумаченко С. П., Федак Н. М., Каплінський В. В., Кравченко Н. О., Божок Л. В.
  2. Застосування продуктів переробки кави у годівлі молодняку ВРХ. – 2013. – Автори: Федак Н. М., Чумаченко С. П., Михальченко С. А., Золотарьов А. П., Єлецька Л. М.
  3. Годівля корів, ремонтних телиць та нетелей м’ясної худоби в умовах Передкарпаття. – 2013. – Автори: Попов В. Є., Федак Н. М., Михальченко С. А.,
    Золотарьов А. П., Єлецька Л. М.
  4. Застосування нових рецептів комбікормів для яєчних курей з використанням у їх складі глауконіту та кормових бобів. – 2013. – Автори: Попов В. Є., Заяць О. І., Федак Н. М., Душара І. В.
  5. Мінеральна добавка для корів-первісток. – 2013. – Автори: Седіло Г. М., Душара І. В.
  6. Застосування закваски БПС-Л у силосуванні вико-вівсяних сумішок підвищеної вологості. – 2015. – Автори: Чумаченко С. П., Федак Н. М., Каплінський В. В.,
    Кравченко Н. О., Божок Л. В.
  7. Розведення, годівля, вирощування гусей. – 2015. – Автори: Седіло Г. М., Вовк С. О., Петрів М. Д., Федак Н. М., Загорець Н. М., Слобода Л. Я.
  8. Балансування раціонів дійних корів у зоні Західного Лісостепу. – 2015. – Автори: Седіло Г. М., Душара І. В., Федак Н. М., Вовк Я. С.
  9. Годівля молодняку м’ясної худоби в умовах Передкарпаття. – 2015. – Автори: Федак Н. М., Чумаченко С. П., Душара І. В., Михальченко С. А., Золотарьов А. П., Єлецька Л. М.

Патенти:

  1. Премікс для лактуючих корів. ПУ на корисну модель № 61100. – 2011. – Автори: Чумаченко С. П., Вовк Я. С., Булка Б. І., Федак Н. М.
  2. Білково-вітамінно мінеральна кормова добавка (БВМКД) для дійних корів. ПУ на корисну модель № 68228. – 2012. – Автори: Седіло Г. М., Вовк Я. С., Федак Н. М., Чумаченко С. П., Полуліх М. І.
  3. Спосіб підвищення продуктивності молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. ПУ на корисну модель  № 83636. – 2013. –  Автори: Федак Н. М., Чумаченко С. П., Вовк Я. С., Попов В. Є., Душара І. В., Михальченко С. А.
  4. Премікс для ремонтних телиць м’ясної худоби у пасовищний період у зоні Лісостепу. ПУ на корисну модель № 88859. – 2014. – Автори: Попов В. Є., Федак Н. М., Вовк Я. С., Заяць О. І., Душара І. В.
  5. Спосіб силосування зелених кормів. ПУ на корисну модель № 92355 – 2014. – Автори: Седіло Г. М., Чумаченко С. П., Федак Н. М., Кравченко Н. О., Божок Л. В.
  6. Вітамінно-мінеральна добавка для лактуючих корів у літньопасовищний період у зоні Передкарпаття. ПУ на корисну модель № 92353. – 2014. – Автори: Седіло Г. М.,
    Вовк Я. С., Воробель М. І., Полуліх М. І.
  7. Білково-вітамінна мінеральна кормова добавка (БВМКД) для молодняку ВРХ на дорощуванні. ПУ на корисну модель № 92709. – 2014. – Автори: Седіло Г. М., Федак Н. М., Чумаченко С. П., Вовк Я. С., Душара І. В., Михальченко С. А.
  8. Комбікорм для ремонтних теличок. ПУ на корисну модель № 105420. – 2016. – Автори: Седіло Г. М., Федак Н. М., Чумаченко С. П., Вовк Я. С., Душара І. В., Горійовська І. М.
  9. Кормова добавка для ремонтних телиць. ПУ на корисну модель № 114381. – 2017. – Автори: Седіло Г. М., Федак Н. М., Чумаченко С. П., Ільницька Н. В.
  10. Спосіб підвищення продуктивності ремонтних теличок. ПУ на корисну модель № 115146. – 2017. – Автори: Седіло Г. М., Федак Н. М., Чумаченко С. П., Душара І. В.
  11. Спосіб підвищення продуктивності молочної худоби та покращення складу молока. ПУ на корисну модель № 119183. – 2017. – Автори: Рівіс Й. Ф., Романчук А. С., Шелевач А. В.
  12. Спосіб підвищення молочної продуктивності корів у зоні Західного Лісостепу. ПУ на корисну модель № 119501. – 2017. – Автори: Седіло Г. М., Федак Н. М., Чумаченко С. П., Душара І. В.

 

Робота з апаратом Кʼєльдаля

Чумаченко С. П. пров. наук. сп., канд. біол. наук, Ільницька Н. В. фахівець,  Федак Н. М. зав. лабор., канд. біол. наук.

 

 Робота з хроматографом “Chrom 5” (Praha)

Рівіс Й. Ф. гол. наук. співробітник, доктор с.-г. наук, Шелевач А. В. ст. наук. співробітник, канд с.-г. наук.

 

Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.