logoISGKR2

 

        ІНСТИТУТ  СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

            НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ      

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

meta       Youtube  

Про відділ

Розвиток кормовиробництва, як науки на Заході України започатковано ще 1911 р. організацією Дублянської торфоболотної станції та  1914 р. – Сарненської дослідної станції з освоєння боліт. Наукове луківництво набуло найбільшого розвитку з 1951 р. із створенням Інституту агробіології, а з 1956 р. – НДІ землеробства і тваринництва Західних районів УРСР. 

Школу лучного кормовиробництва очолив доктор с.-г. наук, професор, заслужений діяч науки, член-кореспондент Академії наук України Козій Г. В., який виховав таких учених-дослідників: Горба В. Д., Павлика З. П., Бегея С. В., Мацьківа О. І., Борець С. О., Добрянського В. С., Хомик М. В.

Завідувач відділу кормовиробництва (1967–1984 рр.), кандидат сільськогосподарських наук  Горб Владислав Дмитрович 

 Кандидат сільськогосподарських наук Горб В. Д., який очолював відділ з 1967 р., підготував більше 10 кандидатів наук, два з яких захистили докторські дисертації. Його учні Мицько В. Ю., Ярмолюк М. Т., Лико М. П., Мащак Я. І., Дуда Д. Г., Бобильова Н. І., Благута Г. В., Любченко Л. М., Щесюк В. Ф. успішно працювали в луківничій науці. 

Школа кандидата с.-г. наук Горба В. Д.: (зліва направо) у першому ряді:  Горб В. Д., Любченко Л. М., Ярмолюк М. Т, у другому ряді:  Благута Г. В., Дуда Д. Г., Щесюк В. Ф., Бобильова Н. І., Хом’як О. І.

Горб В. Д. у 1974 р. на низинній луці сівозміни відділу кормовиробництва заклав стаціонарний польовий дослід з вивчення продуктивності сіяних лучних травостоїв низинної луки залежно від інтенсивності удобрення та використання. Польовий період перезалуження включав вирощування пшениці озимої на цій площі. Залуження провели літньою сівбою після збирання пшениці озимої за загальноприйнятою технологією (дискування, оранка, культивація, коткування до і після сівби). 

Створення стаціонарного польового досліду стало відгуком на вимогу виробництва дослідити закономірності формування високопродуктивних лучних ценозів, зокрема пасовищного використання, для створення основи міцної кормової бази галузі тваринництва. Передумовою закладки багаторічного польового стаціонару стало проведення на базі інституту в 1974 р. Всесвітнього симпозіуму з питань створення і використання культурних пасовищ із показом об’єктів утримання тварин на пасовищах. 

У 1976–1980 рр. за участю кандидатів сільськогосподарських наук Дуди Д. Г., Бобильової Н. І. проведено комплексні дослідження разом із лабораторіями агрохімії, годівлі с.-г. тварин, відтворення ВРХ у системі “ґрунт – рослина – тварина – тваринницька продукція”.

Учасники Всесвітнього симпозіуму з питань створення і використання культурних пасовищ, 1974 р.

З 1984 р. лабораторію очолив кандидат сільськогосподарських наук Мащак Я. І., який виховав молодих луківників, що успішно працюють в інституті (Бугрин Л. М., Сметана С. І. та ін.).

Завідувач відділу кормовиробництва (1984–2002 рр.), доктор с.-г. наук, професор  Мащак Ярослав Іванович 

 

Під керівництвом професора Мащака Я. І. лабораторія луківництва у співпраці із Західним відділенням УНДІМЕСГ почала і продовжує плідну роботу над розробкою технології відновлення вироджених травостоїв шляхом прямого всівання трав у дернину при нульовому обробітку ґрунту за допомогою агрегату ЛУКА-2,8. Протягом 1986–1989 рр. лабораторія працювала над вивченням впливу рідких комплексних добрив (РКД), як фонового удобрення в порівняно з внесенням суперфосфату та калійної солі на продуктивність лук, так і застосування КАС – суміші аміачної селітри і сечовини разом із інгібітором нітрифікації, що дозволило подовжити дію мінерального азоту, вносячи його через укіс.

Останніми роками наукова школа доктора сільськогосподарських наук Ярмолюка М. Т. у складі старших наукових співробітників, кандидатів с.-г. наук Котяш У. О., Панахид Г. Я., Шевчука Р. В., Демчишин Н. Б. на базі стаціонарного польового досліду розпочала більш детальне вивчення екологічної безпеки застосування мінеральних добрив на лукопасовищних ландшафтах. Ці дослідження дали можливість визначити коефіцієнт застосування основних макроелементів добрив, баланс поживних речовин для оптимізації мінерального живлення лучних трав. 

 

 Доктор с.-г. наук, професор Ярмолюк Михайло Тимофійович 

 Дослідженнями Ярмолюка М. Т. та його школи виявлено позитивний вплив іммобілізації мінерального азоту органічною речовиною ґрунту, що дозволяло не лише одержувати більш рівномірне надходження корму, поліпшення його якості, особливо нагромадження нітратів як весною, так і восени.

Встановлено закономірності формування видової, еколого-біологічної структури, якості корму, нагромадження кореневої маси довготривалих та новостворених фітоценозів. На виконання Постанови Президії УААН від 20 січня 2005 р. (протокол № 1) «Про довгострокові польові досліди як основу інформаційних баз даних і об’єктів національного надбання» було проведено інвентаризацію стаціонарного досліду, розроблено Паспорт, затверджено Президією УААН (протокол № 3 від 16 березня 2006 р.). Дослід пройшов атестацію, отримав Статус довгострокового стаціонарного польового досліду, внесений до Реєстру стаціонарних дослідів України та включений до комп’ютерної інформаційної системи “Стаціонарний польовий дослід” з використанням СУБД  Microsoft Access. У 2014 р. стаціонарний польовий дослід «Продуктивність сіяних різновікових травостоїв низинної луки залежно від удобрення і використання»  підтвердив свій статус, отримавши атестат № 30, який видала Національна академія аграрних наук. 

 

На даний час на базі стаціонару проводять дослідження, які передбачають вивчення особливостей формування лучного травостою та зміни флористичного складу впродовж досліджуваних років. 

Лабораторія польового кормовиробництва існувала ще на Львівській станції рільництва, якою керував кандидат с.-г. наук Несміян І Н. У складі інституту лабораторія з 1951 р. Під керівництвом кандидата с.-г. наук Несміяна І. Н. лабораторія польового кормовиробництва працювала над підбором найбільш урожайних багаторічних і однорічних трав та травосумішок на сіно і зелений корм у польових і кормових сівозмінах Західного Лісостепу та Передкарпаття. Вивчали способи і строки їх сівби, підбір культур для створення зеленого конвеєра для ВРХ в умовах Західних областей УРСР.

Творчий колектив лабораторії, який очолював доктор с.-г. наук Бегей С. В. у 1965–1975 рр., розробляв агротехнічні заходи одержання високих врожаїв кормових культур для їх використання на зелений корм, силос, приготування трав’яного борошна і зернотрав’яного концентрату (Бездушний М. С.), займався розробкою технології вирощування коренеплодів на корм з мінімальними затратами ручної праці та поліпшенням методів насінництва кормового буряку (Повар Ф. В.).

Протягом 1976–1980 рр. лабораторія польового кормовиробництва (завідувач – кандидат с.-г. наук Шоваг В. І.) розробила наукові основи підвищення урожайності кормових культур та встановлила основні параметри програмування врожайності та поживної цінності кормових культур в основних і проміжних посівах, вдосконалила побудову зеленого конвеєра для спеціалізованих тваринницьких комплексів з виробництва молока, розробила сортову агротехніку вирощування кормових культур місцевої селекції (кормового буряку сорт Львівський жовтий).

За період 1981–1985 рр. під керівництвом кандидата с.-г. наук Шовага В. І. розроблено наукові основи інтенсивного виробництва кормів на орних землях з гарантією отримання 8–10 тис. корм. од. з 1 га, удосконалено технології вирощування високих врожаїв хрестоцвітих культур на зелений корм (ріпак озимий, суріпиця, перко – Рожак С. С.), багаторічних бобових і злакових трав та їх сумішок у польових сівозмінах (Панчишин І. Ю.).

Колектив лабораторії підбирав кормові культури для післяжнивного вирощування (гірчиця біла), вдосконалював агротехніку вирощування кукурудзи на зелений корм та силос з вивченням систем удобрення, способів сівби, обробки насіння.

Водночас було відпрацьовано технологічний процес вирощування кормових культур у виробничих умовах на основі використання районованих сортів кормових культур та високоефективних систем удобрення. Вивчали вплив умов достатнього зволоження на продуктивність нових і малопоширених кормових культур ( Бездушний М. С.). 

З 1986 до 1990 рр. лабораторія польового кормовиробництва займалася формуванням багатофункціональних однорічних бобово-злакових і злакових кормових сумішок на зелений корм та для виготовлення силосу, сінажу, зерносінажу із розробленням основ ведення зеленого конвеєра (кандидати с.-г. наук Шоваг В. І., Бездушний М. С., Рожак С. С., Галамба В. В.).

Слід відзначити, що з 1991 до 1998 рр. лабораторія польового кормовиробництва працювала над інтродукцією та вивченням особливостей технології вирощування нових для Західного регіону кормових культур, зокрема: пайзи, топінамбуру, щириці, галеги східної, пажитниці однорічної (кандидати с.-г. наук Бездушний М. С., Благута Г. В., Рожак С. С., Царик З. О.). 

У 1998 р. лабораторію польового кормовиробництва було об’єднано з лабораторією селекції кормових культур, що дало змогу паралельно із створенням нових сортів кормових культур розробляти сортові технології вирощування їх на кормові цілі та насіння. Особливу увагу приділено вивченню сортових особливостей вирощування новорайонованих сортів власної селекції, зокрема райграсу однорічного с. Еней, с. Росавій, пайзи с. Надія, щириці багряної с. Скіф (Царик З. О., Бездушний М. С., Панчишин І. Ю.). У лабораторії вирощують оригінальне насіння районованих і перспективних сортів кормових культур, що дає змогу одночасно впроваджувати у виробництво новорайонований сорт та сортову технологію вирощування його на корм і насіння.

Протягом 2000–2005 рр. лабораторія працювала над розробкою на основі новостворених сортів кормових культур, однорічних кормових поліфункціональних агрофітоценозів з економією 30–40 % енергоресурсів, які забезпечують в сумі за 2–3 укоси 500–600 ц/га високопоживної зеленої маси, збалансованої за основними показниками якості (Царик З. О.).

У 2002 р. лабораторію селекції та технології вирощування кормових культур об’єднано з лабораторією луківництва. 

Творчий колектив відділу кормовиробництва (завідувач відділу з 2002 р. - Бугрин Л. М.) поставив перед собою ряд актуальних завдань, які допомагають виробництву вирішувати проблему виробництва кормів, кормового білка, створення сталої кормової бази Карпатського регіону, реновації вироджених травостоїв та підвищення продуктивності лучних агроландшафтів, зокрема:

  • вивчення основних елементів енергоресурсозберігаючої технології створення і використання пасовищних і сінокісних бобово-злакових травостоїв на природних кормових угіддях Карпатського регіону для м’ясного і молочного тваринництва;
  • підбір травосумішок різних строків достигання та удобрення для ранньовесняного, пізньоосіннього конвеєрного надходження зеленої маси;
  • вивчення на низинних луках шляхів подовження продуктивного довголіття лучних травостоїв та
  • розроблення технологій поновлення довготривалих травостоїв прискореним залуженням з участю бобових трав;
  • встановлення впливу інокуляції, стимуляторів росту та мікроелементів на формування агрофітоценозів тривалого використання;
  • створення сінокісно–пасовищних травостоїв на ерозійно небезпечних схилових землях при виведенні на консервацію та їх трансформацію в природні кормові угіддя;
  • розроблення, на основі новостворених сортів кормових культур, поліфункціональних агрофітоценозів, з економією 30–40 % енергоресурсів, які забезпечують в сумі за 2–3 укоси 500–600 ц/га високоякісної зеленої маси, збагаченої бобовими компонентами, збалансованої за основними показниками якості, з вмістом 100–120 г перетравного протеїну на 1 кормову одиницю для заготівлі силосів та сировинних конвеєрів.

    

Публікації відділу кормовиробництва за останні 5 років

1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк [та ін.]. – Львів : Сполом, 2013. – 304 с. 
2. Відновлення виродженого травостою шляхом всівання бобових трав у нерозроблену дернину / Я. І. Мащак, Ю. О. Кобиренко,                   І. В. Виговський, І. Ф. Підпалий // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького. –2013. – Т. 15, № 3 (57), ч. 3. – С. 120–122.
3. Мащак Я. І. Ефективність всівання багаторічних трав у нерозроблену дернину / Я. І. Мащак, Ю. О. Кобиренко // Корми і кормовиробництво. – 2014. – Вип. 79. –  С. 93–97.
4. Бугрин Л. М. Вплив способів сівби та рівня живлення на кормову продуктивність козлятнику східного (Galega orientalis Lam.) в умовах Західного Лісостепу України / Л. М. Бугрин, О. М. Бугрин, Т. В. Партика // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2015. – Вип. 58 (IІ). – С. 10–20.
5. Impact of climate changes on productivity and biodiversity of grassland in Western Ukraine / Panakhyd Galina [et all.] // 3rd UNCCD Scientific Conference “Combating desertification/land degradation and drought for poverty reduction and sustainable development: the contribution of science, technology, traditional knowledge and practices”, 9–12 March 2015. – Cancún, Mexico.                 

Напрями досліджень :
     
 розробка наукових основ високопродуктивних природоохоронних систем кормовиробництва та відновлення лучних агроценозів, що базуються на найбільш адаптованих до умов Карпатського регіону видах і сортах трав, особливостях створення укісно-пасовищних травостоїв та їх використання для м’ясного і молочного тваринництва;
      • розробка дієвих засад органо-мінерального удобрення кормових культур та лучних агроценозів для підвищення їх продуктивності та зменшення антропогенного навантаження на агроландшафти;
      • наукове обґрунтування використання двох основних джерел живлення рослин – мінерального і симбіотично фіксованого азоту; 
      • розробка наукових основ поліпшення різновікових лучних фітоценозів на основі подовження продуктивного довголіття бобових і злакових багаторічних трав, їх екологічна оцінка за різних природних і ефективних агропотенціалів.

  Наукові розробки - виробництву:

  

     технології поліпшення природних кормових угідь та створення і використання культурних пасовищ  інтенсивного типу (65–70 ц/га к.о. та 9–10 ц/га кормового білка);

     підбір травосумішок для створення пасовищ і сіножатей на основі еколого-біологічних властивостей основних видів злакових і бобових багаторічних трав та їх сумісності в агроценозах; технологія створення та ефективного використання різновікових сіяних травостоїв на низинних землях Західного Лісостепу;

   технологія відновлення вироджених травостоїв шляхом прямоговсівання трав у дернину  при нульовому обробітку ґрунту;

                                      підбір найбільш продуктивних бобових трав для сінокосів і пасовищ, підвищення їх азотфіксуючої здатності обробкою насіння штамами азотфіксаторів,  як альтернативи застосуванню азотних добрив (економія до 5–6 ц/га аміачної селітри);

розроблення на основі новостворених сортів кормових культур поліфункціональних агрофітоценозів з економією 30–40 % енергоресурсів, які забезпечують в сумі за 2–3 укоси 500–600 ц/га високоякісної зеленої маси, збагаченої бобовими компонентами, збалансованої за основними показниками якості, з вмістом 100–120 г перетравного протеїну на 1 кормову одиницю для заготівлі силосів та сировинних конвеєрів.

  

Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.