logoISGKR

 

        Інститут сільського господарства Карпатського регіону

             Національної академії аграрних наук України     

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

Про Лабораторію

Лабораторія захисту рослин заснована в 1952 р. Протягом 1956–2006 рр. відділ захисту рослин очолювали кандидати наук: Фініков В. К., Згерська К. В., Брицький Я. В., Головко Т. Н., Яцух К. І., а з 2016 р. – Біловус Г. Я. За час існування лабораторії в ній працювали такі наукові співробітники, як: Пилипенко В. П., Фарина Б. С., Тищенко А. П., Яцишин Б. І., Лобаєв І. Г., Хом’як Ю. Д., Капітоненко С. В., Демків О. Г., Синюк М. О., Купчинська О. С., Островська О. Р., Свереда Н. І., Ковалишин С. Й., Косилович Г. О., Калагурка О. Б., Дацьків І. П., Глушко М. М., Тимчук І. С.

Протягом 1956–1960 рр. під керівництвом Фінікова В. К. співробітники відділу склали карту розмноження головних шкідників пшениці, кукурудзи в умовах Західних областей України, провели облік господарських втрат від цих шкідників, встановили ареал поширення бурої іржі пшениці, розробили та впровадили у виробництво агротехнічні та хімічні заходи боротьби з основними шкідниками пшениці, кукурудзи, і зокрема з ґрунтовими шкідниками (дротяники, личинки хрущів).

Пилипенко В. П. вивчав хвороби кормового буряку та розробив заходи боротьби з найбільш шкодочинними з них.

Фарина Б. С. розробила шляхи боротьби з дротяниками на осушених мінеральних ґрунтах.

Тищенко А. П. дослідив вплив протруєння насіння кукурудзи та агротехнічних заходів на ураженість її пухирчастою сажкою та іншими найбільш поширеними хворобами.

Яцишин Б. І. вивчив вплив гербіцидів на врожай сільськогосподарських культур у сівозміні, ефективність сумісного використання гербіцидів з мінеральними добривами під основні сільськогосподарські культури.

Кандидат біологічних наук Згерська К. В. дослідила видовий склад рослиноїдних кліщів у Західних областях України, біологію найголовніших видів та фенологію їх з'явлення, динаміку чисельності та розповсюдження, шкідливість кліщів і рекомендувала заходи боротьби з ними.

Кандидат біологічних наук Брицький Я. В. систематизував ґрунтову ентомофауну Західного Лісостепу України, запропонував ефективні заходи боротьби з дротяниками, вивчив особливості розвитку і поширення в умовах західних областей України колорадського жука.

Старші наукові співробітники Брицький Я. В., Лобаєв І. Г. і Хом'як Ю. Д. розробили спосіб сумісного застосування інсектицидів і фунгіцидів для одночасної боротьби з колорадським жуком і фітофторозом картоплі. Цей спосіб забезпечив високу смертність шкідника, значне зниження ураження рослин хворобою, внаслідок чого значно збільшився врожай картоплі.

Кандидат біологічних наук Головко Т. Н. вивчала біологію збудника бурої іржі пшениці та запропонувала заходи боротьби з нею. Під її керівництвом розроблені та впроваджені у виробництво інтегровані системи захисту зернових культур.

Кандидат біологічних наук Капітоненко C. B. вивчала біологію розвитку стеблової нематоди картоплі (розміщення та паразитування її в рослині та в ґрунті, коло рослин-господарів), досліджувала окремі агротехнічні заходи боротьби з нею (перебирання картоплі, ранні строки збирання врожаю та інші).

Старші наукові співробітники Демків О. Г., кандидат біологічних наук Свереда Н. І., кандидат сільськогосподарських наук вивчали біологію збудника фітофторозу картоплі, визначали його расовий склад і поширення хвороби в західних областях України. На основі цих робіт видано рекомендації для боротьби з фітофторозом картоплі, виведено фітофторостійкі сорти.

Науковий співробітник лабораторії Синюк М. О. досліджувала біологію розвитку основних шкідників зернобобових культур і рекомендувала заходи боротьби з ними в умовах західних областей України.

Кандидат біологічних наук Купчинська О. С. вивчала біологію розвитку цистоутворюючої нематоди картоплі та розробила заходи боротьби з нею.

Науковий співробітник Глушко М. М. досліджувала біологію збудників основних хвороб льону-довгунцю та виділила джерела стійкості до них.
Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Косилович Г. О. визначала оптимальні умови для розвитку збудника борошнистої роси ячменю, його расовий склад та рекомендувала заходи боротьби з хворобою.

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Яцух К. І. провела дослідження збудника корончастої іржі вівса (біологію розвитку, коло проміжних та додаткових господарів, расовий склад цього паразита на проміжних та головному господареві, виділила 39 нових рас, які рекомендовано для Міжнародного реєстру), виділила джерела стійкості до цього захворювання. На основі цих даних в інституті разом з селекціонерами створено нові сорти вівса з підвищеною стійкістю до хвороби.

Співробітники підтримують тісні зв'язки з науковими установами України, Росії, країн Прибалтики, США. В 1996 р. Яцух К. І. та Косилович Г. О. проходили стажування в Вірджинському політехнічному університеті (США) з питань безпечного застосування пестицидів. Протягом 1998‒1999 рр. співробітники лабораторії разом з науковцями Вірджинського та Перд’ю університету (США) провели дослідження з вивчення шкідливості колорадського жука в умовах Західних районів України та розробили систему заходів боротьби з цим шкідником.

Основні напрями наукової діяльності:

• моніторинг шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур;

• вивчення стійкості озимих та ярих зернових, картоплі, льону-довгунця, ріпаку озимого та ярого до основних хвороб;

• вивчення впливу використання різних доз і співвідношень мінеральних добрив, гною і вапна при тривалому застосуванні на обмеження шкідливих організмів в посівах пшениці озимої;

• вивчення ефективності використання пестицидів оновленого асортименту щодо проведення захисних заходів з шкідливими організмами на посівах пшениці озимої;

• удосконалення системи захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів на схилових землях.

Наукові розробки:

• вплив сівозмін та систем удобрення на ураженість пшениці озимої хворобами;

• вплив добрив і попередників на ураженість ячменю ярого темно-бурою плямистістю листя;

• вплив різноглибинного обробітку ґрунту на обмеження розвитку борошнистої роси в посівах пшениці озимої;

• ефективність протруйників на посівах пшениці озимої;ефективність біопрепаратів проти хвороб пшениці озимої;

• ефективність фунгіцидів в обмеженні розвитку хвороб на ячмені озимому;

• ефективне використання гербіцидів оновленого асортименту щодо проведення захисних заходів від бур’янів на посівах кукурудзи;

• вплив стійкості сорту на розвиток корончастої іржі вівса;

• система захисту картоплі від шкідливих організмів;

• вплив біопрепаратів на обмеження хвороб картоплі.

Співробітники лабораторії опублікували понад 1150 наукових праць.

 

Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Пустомитівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.