Опубліковано у Передкарпатський відділ наукових досліджень

                                                                       

Байструк-Глодан Леся Зіновіївна  Завідувач лабораторії кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Байструк-Глодан Леся Зіновіївна

Завідувач Передкарпатського відділу наукових досліджень, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

 Моб. тел. +3-8067-741-72-90

Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

            Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 Відділ селекції і насінництва трав створено в 1957 р., як структурний підрозділ Передкарпатської сільськогосподарської дослідної станції. В 1957–1959 рр. відділ очолював кандидат сільськогосподарських наук  Єфременков М. Н. У різні роки завідувачами відділу були: Малуша К. В., Замостний М. І., Андрушків М. І., Мацьків О. І., Ружило Б. П., Коник Г. С. У 2012 р. лабораторію очолила кандидат сільськогосподарських наук Байструк-Глодан Л. З. Аспірантами лабораторії були Якуц О. М., Байструк-Глодан Л. З., Хом'як М. М.

Вчені відділу залучали і вивчали нові культури багаторічних трав, виділяли вихідний матеріал, внаслідок чого  створенно високоврожайні, добре пристосовані до місцевих умов сорти багаторічних бобових і злакових трав: конюшини лучної  Передкарпатська 33 (автори сорту: Мацьків О. І., Малуша К. В., Замостний М. І., Андрушків М. І.), Передкарпатська 6 (автори сорту: Хом'як Н. М., Мацьків О. І., Дзюбайло А. Г.) і Трускавчанка (автори сорту: Байструк-Глодан Л. З., Коник Г. С., Хом’як М. М., Жапалеу Г. З., Коваль Г. Л.,  Мацьків О. І., Бугайов В. Д.), конюшини повзучої Передкарпатська 1 (автори сорту: Мацьків О. І., Якуц О. М,, Замостний М. І., Малуша К. В.), Лішнянська (Автори сорту: Якуц О. М., Мацьків О. І., Дзюбайло А. Г., Ружило Б. П., Копчик З. М.) та Трускавчанка (автори сорту: Коник Г. С., Байструк-Глодан Л. З., Жапалеу Г. З., Веселовська Л. І., Якуц О. М., Мацьків О. І., Бугайов В. Д.), конюшини гібридної Придністровська (автори сорту: Мацьків О. І., Коник Г. С.Волянська Я. В., Царик З. О., Волощук І. С.), пажитниці багаторічної Дрогобицький 1 (автори сорту: Мацьків О. І., Бегей С. В., Павлик З. Ю., Малуша К. В., Замосний М. І.), Дрогобицький 2 (автори сорту:   Мацьків О. І., Павлик З. Ю., Малуша К. В., Замостний М. І. ), Дрого­бицький 16 (автори сорту Мацьків О. І., Коник Г. С., Дзюбайло А. Г., Копчик З. М.), Осип (автори сорту: Коник Г. С., Хом’як М. М., Іванців Р. Є., Бугайов В. Д.), мітлиці білої (велетенської) Галичанка (автори сорту: Мацьків О. І., Коник Г. С., Кушей Л. С., Дзюбайло А. Г.,  Копчик З. М.), грястиці збірної Дрогобичанка (автори сорту: Мацьків О. І., Ружило Б. П., Замостний М. І., Малуша К. В.)  і Марічка (автори сорту:  Коник Г. С.,  Хом’як М. М.,  Байструк-Глодан Л. З., Ружило Б. П., Бугайов В. Д., Гармич Д. Ю.), тимофіївки лучної Підгірянка (автори сорту: Волянська Я. В., Коник Г. С., Ружило Б. П., Царик З. О.), костриці тростинної Смерічка (автори сорту:  Коник Г. С., Ружило Б. П., Хом’як М. М., Царик З. О., Бугайов В. Д., Бабич А. О.), костриці червоної Говерла (автори сорту: Мацьків О. І., Коник Г. С., Хом’як М. М., Іванців Р. Є., Бугайов В. Д.).

                   

  Внаслідок використання колекційного матеріалу створено і проходить Державну науково-технічну експертизу:

- сорт конюшини  лучної Україночка;  сорт грястиці збірної  Бойківчанка;  сорт козлятнику східного Карпатський;  сорт лядвенцю рогатого Верховинець;сорт тимофіївки лучної Дарина;  сорт костриці червоної Надія;  сформовано робочу колекцію конюшини лучної, конюшини повзучої, козлятнику східного, люцерни посівної, грястиці збірної, тимофіївки лучної, костриці червоної, костриці тростинної, костриці лучної та пажитниці пасовищної,  яка є цінним джерелом різноманіття вихідного матеріалу для селекційних програм.

Напрями досліджень:

- оцінка генофонду культур багаторічних бобових і злакових трав  за морфо-біологічними та господарськими ознаками, виявлення генетичних джерел селектованих ознак;

- визначення кормової цінності сортозразків багаторічних бобових і злакових трав  за врожаєм зеленої маси, вмістом сухої речовини та показниками якості;

- виявлення взаємозв’язків між  кормовою і насіннєвою продуктивністю і ознаками, що їх обумовлюють;

- на основі виділених джерел створення нового вихідного матеріалу для селекції сортів багаторічних бобових і злакових трав  в умовах Передкарпаття;

- дослідження генетичної природи і характеру успадкування основних селектованих  ознак;

- виділення цінного селекційного матеріалу за господарсько корисними ознаками;

- встановлення особливостей росту, розвитку газонних трав та екологічної пластичності і стабільності перспективних видів та сортів в умовах Західного регіону України;

- з’ясування впливу агроекологічних чинників на особливості формування насінницьких посівів газонних трав та розвиток рослин і їх ростові параметри;

- встановлення показників продуктивності газонних трав та їх декоративності залежно від видових і сортових особливостей;

-  створення  високоврожайних сортів багаторічних бобових і злакових трав.

 

 

Лабораторія насінництва, як структурний підрозділ Передкарпатської дослідної станції починає функціонувати в 1989 р. ЇЇ очолювали кандидати сільськогосподарських наук Ружило Б. П., Коник Г. С. В 1999 р. завідувачем лабораторії призначено Маменька Г. І. 

Основним завданням, над яким працює сьогодні сектор насінництва трав, є виробництво високоякісного насіння багаторічних бобових та злакових трав, які забезпечують високий вихід кормових одиниць і кормового протеїну з 1 га. 

Розроблено основні елементи технології вирощування на насіння таких культур, як конюшина гібридна та тимофіївка лучна, створену лабораторією селекції Передкарпатської дослідної станції. 

Крім цього, ведеться первинне та елітне насінництво грястиці збірної, тимофіївки лучної, пажитниці багаторічної, мітлиці велетенської, костриці очеретяної, костриці червоної, конюшини лучної, конюшини повзучої, конюшини гібридної, що забезпечує достатню кількість високоякісного насіння при збереженні біологічних та господарсько цінних властивостей сортів для переходу на суцільні сортові посіви в найкоротший термін.

Щорічно сектор виробляє близько 100 ц елітного насіння багаторічних бобових і злакових трав, яке реалізує господарствам  Західного регіону України.

Встановлено, що найкращими строками сівби багаторічних трав є весняний під покрив однорічних трав на зелений корм та ярих зернових, або літні широкорядні безпокривні посіви.

Розроблені наукові відкриття впроваджено на площі 346 га. Наукові співробітники сектора насінництва трав розробили регіональну програму “Ведення насінництва багаторічних трав та ріпаку”, яка передбачає прискорене розмноження перспективних сортів багаторічних бобових та злакових трав для господарств усіх організаційно-правових форм власності.

Напрями досліджень:

встановлення впливу  способів, строків сівби та норм висіву на процеси росту,  розвитку та формування врожайності багаторічних бобових і злакових трав;

• виявлення впливу мінерального та бактеріального живлення на ріст і розвиток рослин;

• визначення економічної ефективності вирощування перспективних сортів багаторічних бобових та злакових трав;

• первинне та елітне насінництво багаторічних бобових і злакових трав.

Напрямки досліджень:

- розробка агротехнічних та лукомеліоративних заходів відновлення родючості та ефективного використання еродованих земель Передкарпаття;

- встановлення оптимальних норм і співвідношень елементів живлення для польових і кормових сівозмін Передкарпаття;

- агротехнічні основи побудови польових та кормових сівозмін;

- розробка наукових основ управління біопродуктивним потенціалом дерново-підзолистих ґрунтів Передкарпаття різноглибинними способами обробітку ґрунту;

- розробка технології вирощування озимої пшениці на основі конкурентноспроможного органічного виробництва продукції в короткоротаційній сівозміні Передкарпаття. 

    Створення сіяних травостоїв покриву, як на слабозмитих так і на середньозмитих ґрунтах, значно підвищує стійкість екоситеми до ерозійних процесів. Вищу рентабельність при вирощуванні агрофітоценозів як на слабозмитих так і на середньозмитих ґрунтах забезпечують багаторічні бобовозлакові травосумішки. Проведення оранки на 20–22 см³, розпушуванням підорного шару ґрунту на 12–14 см під озиму пшеницю в порівнянні із звичайною оранкою (20–22 см) забезпечувало зниження щільності ґрунту в шарі 0–30 см на 0,01–0,02 г/см³, забезпечувало приріст зерна озимої пшениці в межах 3,2–5,7 %.

   На якісні показники зерна озимої пшениці вплив різноглибинних обробітків не відмічений, істотний вплив мали норми удобрення. Відмічено зменшення забур’яненості посівів озимої пшениці у фазі виходу в трубку при мінеральній системі на 13,5 %, біолого–мінеральній на 4,5 %, органічній на 14,5 %, перед збиранням відповідно на 4,5 %, 0,1 %, а при органічній системі удобрення зросла на 4,5 %, на урожайність посівів озимої пшениці вплив різноглибинних обробітків не відмічений, зменшення кількості пагонів уражених іржою та колосків заражених сажкою (на 0,1–8,7 %) відмічено на варіантах з внесенням бактеріальних добрив. Вищу мікробіологічну активність ґрунту отримано на варіантах з рихленням підорного шару ґрунту. Післядія різних способів обробітку ґрунту на кукурудзі на силос відмічена на варіантах з мінеральною та біолого-мінеральною системами удобрення, причому вищу врожайність зеленої маси отримано на варіантах з рихленням підорного шару ґрунту. При органічній системі удобрення вплив післядії різних способів основного обробітку ґрунту не відмічений. Вищу врожайність зерна озимої пшениці (28–34 ц/га) отримано на варіанті з внесенням повного мінерального добрива, тоді як в системі органічного виробництва вона була істотно нижча і становила 23,6–26,0 ц/га. Причому, в органічній системі удобрення внесення бактеріальних добрив і позакореневе підживлення мікроелементами забезпечило істотний приріст урожайності зерна озимої пшениці в порівнянні з варіантом де вивчалась пілядія гною. Нижчу рентабельність отримано на варіанті з внесенням повних мінеральних добрив (мінеральна система удобрення), тоді як на варіантах з органічною системою удобрення вона була вищою на 19,1–31,1 %.

 На період 2016–2018 рр. і в перспективі до 2020 року сектором протиерозійного землеробства розроблятимуться високоефективні екологостабілізуючі системи основного обробітку ґрунту в короткоротаційній сівозміні, що забезпечать створення стійких агросистем на схилових землях Передкарпаття. Розроблені високоефективні екологостабілізуючі системи основного обробітку ґрунту в сівозміні для схилових земель Передкарпаття за рахунок оптимізації основних показників родючості ґрунту, покращення фітосанітарного стану та підвищення стійкості агросистем забезпечать зростання врожайності сільськогосподарських культур на 15–20 %, зменшення енергетичних та трудових затрат на 18–35 %, збереження родючості ґрунту й екологічної рівноваги в агроландшафтах.

 

 

Надрукувати