logoISGKR

 

        Інститут сільського господарства Карпатського регіону

             Національної академії аграрних наук України     

                                                                                                                                                                                            Офіційний веб-сайт 

Сектор протиерозійного землеробства

Бегей Степан Семенович  Завідувач сектора, кандидат сільськогосподарських наук

Бегей Степан Семенович

Завідувач сектора, кандидат сільськогосподарських наук 

Тел. моб. + 38-067-48-64-345

E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Напрямки досліджень:

- розробка агротехнічних та лукомеліоративних заходів відновлення родючості та ефективного використання еродованих земель Передкарпаття;

- встановлення оптимальних норм і співвідношень елементів живлення для польових і кормових сівозмін Передкарпаття;

- агротехнічні основи побудови польових та кормових сівозмін;

- розробка наукових основ управління біопродуктивним потенціалом дерново-підзолистих ґрунтів Передкарпаття різноглибинними способами обробітку ґрунту;

- розробка технології вирощування озимої пшениці на основі конкурентноспроможного органічного виробництва продукції в короткоротаційній сівозміні Передкарпаття. 

    Створення сіяних травостоїв покриву, як на слабозмитих так і на середньозмитих ґрунтах, значно підвищує стійкість екоситеми до ерозійних процесів. Вищу рентабельність при вирощуванні агрофітоценозів як на слабозмитих так і на середньозмитих ґрунтах забезпечують багаторічні бобовозлакові травосумішки. Проведення оранки на 20–22 см³, розпушуванням підорного шару ґрунту на 12–14 см під озиму пшеницю в порівнянні із звичайною оранкою (20–22 см) забезпечувало зниження щільності ґрунту в шарі 0–30 см на 0,01–0,02 г/см³, забезпечувало приріст зерна озимої пшениці в межах 3,2–5,7 %.

   На якісні показники зерна озимої пшениці вплив різноглибинних обробітків не відмічений, істотний вплив мали норми удобрення. Відмічено зменшення забур’яненості посівів озимої пшениці у фазі виходу в трубку при мінеральній системі на 13,5 %, біолого–мінеральній на 4,5 %, органічній на 14,5 %, перед збиранням відповідно на 4,5 %, 0,1 %, а при органічній системі удобрення зросла на 4,5 %, на урожайність посівів озимої пшениці вплив різноглибинних обробітків не відмічений, зменшення кількості пагонів уражених іржою та колосків заражених сажкою (на 0,1–8,7 %) відмічено на варіантах з внесенням бактеріальних добрив. Вищу мікробіологічну активність ґрунту отримано на варіантах з рихленням підорного шару ґрунту. Післядія різних способів обробітку ґрунту на кукурудзі на силос відмічена на варіантах з мінеральною та біолого-мінеральною системами удобрення, причому вищу врожайність зеленої маси отримано на варіантах з рихленням підорного шару ґрунту. При органічній системі удобрення вплив післядії різних способів основного обробітку ґрунту не відмічений. Вищу врожайність зерна озимої пшениці (28–34 ц/га) отримано на варіанті з внесенням повного мінерального добрива, тоді як в системі органічного виробництва вона була істотно нижча і становила 23,6–26,0 ц/га. Причому, в органічній системі удобрення внесення бактеріальних добрив і позакореневе підживлення мікроелементами забезпечило істотний приріст урожайності зерна озимої пшениці в порівнянні з варіантом де вивчалась пілядія гною. Нижчу рентабельність отримано на варіанті з внесенням повних мінеральних добрив (мінеральна система удобрення), тоді як на варіантах з органічною системою удобрення вона була вищою на 19,1–31,1 %.

 На період 2016–2018 рр. і в перспективі до 2020 року сектором протиерозійного землеробства розроблятимуться високоефективні екологостабілізуючі системи основного обробітку ґрунту в короткоротаційній сівозміні, що забезпечать створення стійких агросистем на схилових землях Передкарпаття. Розроблені високоефективні екологостабілізуючі системи основного обробітку ґрунту в сівозміні для схилових земель Передкарпаття за рахунок оптимізації основних показників родючості ґрунту, покращення фітосанітарного стану та підвищення стійкості агросистем забезпечать зростання врожайності сільськогосподарських культур на 15–20 %, зменшення енергетичних та трудових затрат на 18–35 %, збереження родючості ґрунту й екологічної рівноваги в агроландшафтах.

Поділитися

Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Пустомитівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для користувачів

Увійдіть або зареєструйтеся