logoISGKR

 

        Інститут сільського господарства Карпатського регіону

             Національної академії аграрних наук України     

               Новини-RSS                                                                                                                                                    Офіційний вебсайт 

Facebook       Youtube  

Стан посівів озимих зернових культур у Львівській області станом на 24.02.2020 р.

Стан посівів

Впродовж усієї вегетації озимих зернових культур науковці Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН проводять на постійній основі моніторинг посівів пшениці озимої, ячменю та жита в різних ґрунтово-кліматичних зонах Львівської області (Лісостепу Західного, Малого Полісся, Передкарпаття). Визначення їх життєздатності проводили меристематичним методом.

Для відібраних у зазначених зонах рослин пшениці озимої сортів вітчизняної та зарубіжної селекції відзначено приріст меристеми головного пагона на 0,4–3,9 см, що свідчить про добру життєздатність рослин. У 10–18 % рослин бічні пагони дали відростання меристеми до 0,3 см, що свідчить про понижену життєздатність. Для сортів іноземної селекції приріст був у межах 0,1–3,0 см, зокрема 88–96 % рослин мають добру життєздатність, 4–9 % ‒ понижену, загибель рослин не перевищувала 1,7 відсотка для всіх посівів. Для культур жита озимого (сорти Інтенсивне 99, Клич, Воля) та ячменю озимого (Дев’ятий вал, Космос) приріст меристеми в рослин дорівнює 0,3–3,0 см. Загибелі рослин не відзначено.

В умовах цьогорічної зими денні температури часто зростали вище біологічного мінімуму, сніговий покрив утворювався кілька разів і був короткочасним: від 2 до 5 діб, ґрунт переважно був талим, що і зумовлювало деяку активізацію ростових і фізіолого-біохімічних процесів.

У тижневий період з 14 до 21 лютого продовжувала утримуватися нетипово тепла погода. Середньодобові температури повітря були плюсовими й знаходилися в діапазоні 0,5–7,2 °С, що на 4,1–10,8 °С вище від норми (-3,6 °С). Мінімальна температура повітря знижувалася 16.02 до 2,5° морозу, максимальна 17.02 сягала 12,0° тепла. Ґрунт переважно був талим, лише в окремі дні в нічні та ранішні години слабо промерзав на глибину до 3 см. Опади випали в невеликій кількості - 3,5 мм.

Рослини озимих культур наразі не розпочали активного розвитку, який стримують мінусові нічні температури та недостатні денні, вони залишаються в вимушеному зимовому спокої. З 10 лютого середньодобові температури повітря є у плюсових значеннях, із 17 лютого вони перевищили позначку 3,0 °С; якщо вони і надалі будуть триматися на такому рівні, то до кінця лютого можна буде говорити про чергове тимчасове відновлення вегетації.

Остаточну оцінку стану озимих культур потрібно провести після відновлення вегетації при інвентаризації посівів та визначитися з агротехнічними заходами (підживлення, ремонт, пересів тощо).

Рекомендації

Після відновлення вегетації слід провести весняне обстеження посівів. Перш за все проводять візуальну оцінку посівів – вирівняність за густотою, фаза розвитку рослин, забарвлення листків, пошкодження рослин шкідниками і хворобами, засміченість бур’янами і на основі цього констатують стан посівів – добрий, задовільний, поганий. На пробних ділянках підраховують кількість рослин та стебел, визначають коефіцієнт кущіння. За інтенсивністю забарвлення листків встановлюють ступінь забезпеченості рослин азотом: добра забезпеченість – темно-зелені листки, задовільна – зелені, недостатня – жовто-зелені з окремими відмерлими листками.

За результатами визначення цих показників дають остаточну оцінку стану посіву кожного поля:

‒ добрий – нормально розкущені (три – п’ять стебел) та добре укорінені посіви з оптимальною і рівномірною густотою не менше 350–400 рослин на 1 м2 ;

‒ задовільний – розкушені перерослі або недостатньо розвинені посіви (початок кущіння – поява третього листка), зріджені на 10–15 %;

‒ поганий – посіви у фазі двох-трьох листочків і сходи, а також пошкоджені та дуже зріджені на 25 % і більш незалежно від стану розвитку рослин.

Також слід зазначити, що при достатніх запасах продуктивної вологи в орному і метровому горизонтах ґрунту на теперішній час це не знімає такого елементу технології, як збереження вологозапасів навесні, бо нам відомо, що в останні роки у зв’язку з підвищеною температурою повітря рано навесні скорочується період між настанням фізичної стиглості ґрунту та оптимальними строками сівби ранніх ярих культур.

Диференційований підхід до підживлення озимих зернових культур

Підхід до весняних підживлень диференціюється залежно від типу ґрунту, рівня елементів технології, застосованих восени, біологічних особливостей сортів та фактичного стану культур на час відновлення весняної вегетації (ЧВВВ) рослин.

Критерієм для визначення дози азотних добрив при першому підживленні є кількість рослин на одиниці площі і їх розвиток, а ефективний строк у наших умовах – період активного росту впродовж 10−15 діб після відновлення вегетації, коефіцієнт використання поживних речовин у цей час найбільший і сприяє відновленню та кращому розвитку надземної поверхні і кореневої системи. Перше підживлення озимини, так зване регенераційне, важливе для формування майбутнього врожаю. Крім аміачної селітри, можна використовувати й карбамід за умови відсутності снігового покриву.

Для встановлення доз азотних добрив для першого підживлення доцільним є врахування ЧВВВ рослин, тому що залежно від цього вони по-різному розвиваються: за раннього і оптимального (середньобагаторічного) відновлення вегетації інтенсивно продовжується процес кущіння і ріст у висоту (вегетативний тип розвитку); пізнього – формується низькорослий зріджений стеблостій, скорочується період утворення елементів продуктивності (генеративний тип розвитку). Отже, у прийнятому співвідношенні поживних речовин дозу азотних добрив рекомендуємо: за раннього відновлення вегетації дещо зменшити від розрахункової норми на добре розвинених посівах озимих зернових (пшениці, жита, тритикале, ячменю) і перенести на наступне для закладки елементів продуктивності колосу, оптимального − залишити на її рівні, пізнього − збільшити.

Після відновлення вегетації підживлення озимих зернових слід розпочати із слабше розвинених посівів (початок кущіння, 3−4 листки), але з нормальною густотою рослин, не менше 350−400 шт./м2 для покращення їх розвитку. Для таких посівів потрібний “швидкий” азот у нітратній формі, що буде доступний вже на другий день після застосування. Тут найчастіше використовують аміачну селітру. Доза добрив залежно від сорту, рівня родючості ґрунту, агротехніки та інших умов може бути N45-60 (1,3−1,8 ц/га аміачної селітри, не більше 2 ц/га).

Завершувати його доцільно на площах з кращим розвитком рослин (3−5 і більше пагонів) і густотою (450−500 шт./м2), оскільки це сприяє формуванню більш продуктивних пагонів. Доза добрив N30-45 (0,9−1,3 ц/га аміачної селітри, до 1,5 ц/га). Однак оптимальним рішенням буде так званий “довгий” азот у амідній та амонійній формі (карбамід та карбамідно-аміачна суміш (КАС)).

Під озиме жито і ячмінь у першому підживленні достатньо внести N34 (1 ц аміачної селітри).

За умов пізнього відновлення вегетації перше азотне підживлення проводять на всіх площах незалежно від стану розвитку рослин.

Контактні особи для консультацій:

Шувар Антін Михайлович,

зав. відділу рослинництва, канд. с.-г. наук

PrevNext
Інститут сільського господарства Карпатського регіону
Націона́льної акаде́мії агра́рних нау́к України
 вул. Грушевського, 5, с. Оброшине Пустомитівського р-ну Львівської обл., 81115, Україна.
 Тел. +38(032) 239-61-70   Факс +38 (032) 227-97-33   E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.