Посівна кампанія озимих зернових культур під урожай 2023 року стала найтяжчою та найнебезпечнішою за всі роки існування незалежності країни. Воєнне вторгнення рф на територію нашої держави призвело до збоїв у постачанні та подорожчання насіннєвого матеріалу, міндобрив і палива. Тому, в умовах воєнного стану найважливішим завданням агропромислового комплексу Харківської області залишається максимально можливе збереження посівних площ та стабілізація зерновиробництва. Саме посівна кампанія закладає фундамент забезпечення продовольчої безпеки та формування експортного потенціалу області. Досягти прогнозованих результатів допоможе злагоджена та скоординована робота всіх учасників аграрного ринку.

Академія впродовж більше 100 років своєї діяльності завдяки 

зусиллям вчених та ефективній підтримці держави успішно пройшла 

етапи перетворення від окремих дослідних полів до державної 

наукової організації національного рівня, яка здійснює комплексне 

наукове забезпечення розвитку галузей вітчизняного 

агропромислового комплексу. 

Вчені Академії розробили наукові та практичні засади 

трансформації радянської системи до ринкових умов, здійснення 

аграрної та земельної реформи, створили сучасні інноваційні 

технології виробництва сільськогосподарської продукції. Створили 

унікальні світового рівня сорти української пшениці, гороху, рису, 

коноплі, черешні, інших сільськогосподарських культур і породи 

сільськогосподарських тварин. 

 

24 червня 2020 р. під егідою Львівської ОДА відбулася нарада з організаційних питань проведення жнивної кампанії 2020 за участю керівників аграрних підприємств, державних, наукових установ та організацій у форматі онлайн-конференції.

Від Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН взяли участь перший заступник директора інституту з наукової роботи, д. с.-г. н., с. н. с. Г. С. Коник, завідувач відділу рослинництва, к. с.-г. н., с. н. с. А. М. Шувар, к. б. н., пр. н. с. К. І. Яцух.

Аграрна політика в Україні сфокусована на підтримці розвитку малого та середнього бізнесу на селі, у тому числі фермерства та сільськогосподарської кооперації. Так, за минулий рік зросла кількість діючих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 125 одиниць і сьогодні їх нараховується 735. Про це повідомляє прес-центр Кабміну.

З минулого року в Україні діє державна програма з відшкодування кооперативам 70% вартості придбаного обладнання. Державну підтримку було надано кооперативам молочарського та плодово-ягідного напрямів діяльності для придбання обладнання із зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.

В результаті кооперативи молочного напряму  придбали 286 одиниць обладнання для створення цехів з виготовлення твердих сирів і 16 одиниць обладнання для створення цехів первинної переробки та зберігання плодово-ягідної продукції (охолодження та глибока заморозка). Кооперативи, які користуються держпідтримкою, оновлюють матеріально-технічну базу на виробництві.

Відзначимо, що державна політика останніх років сприяє розвитку кооперації і  створенню нових робочих місць в сільських територіях України.

14 березня Перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів провів зустріч з міністром соціальної політики, сільського господарства, виноробства та розвитку землегосподарства Люксембургу Роменом Шнайдером, в ході якої сторони обговорили перспективи розвитку двостороннього співробітництва в сфері агропромисловості. Про це інформує прес-служба Мінекономрозвитку.

Люксембург є одним з перспективних торговельних партнерів України і  у 2018 р. товарообіг між країнами зріс на 28% і склав 89,58 млн.дол.США.  Люксембург входить в ТОП-10 найбільших європейських інвесторів України. Тільки за 10 місяців 2018 р. з Люксембургу в економіку України залучено 489,29 млн. дол.США.

Одним із перспективних напрямів співпраці Степан Кубів назвав аграрну сферу, де Україна є одним лідерів світового постачання аграрної продукції відтак зацікавлена в розширенні можливостей торгівлі.

Перший віце-прем’єр-міністр відзначив, що відповідно до визначених Президентом Петром Порошенком пріоритетних напрямків є розвиток АПК та є багатообіцяючим напрямком двосторонньої співпраці між Україною та Люксембургом.  В цьому контексті Україна зацікавлена в експорті зернових та зернобобових культур до Люксембургу.

За даними митної статистики в 2018 році Україна поставила на світові ринки 162,5 тис. тонн фруктів на 228,5 млн дол.США, що перевищує показник 2017 року на 20%. Про це повідомляє інформаційний ресурс agravery.com із посиланням на аналітику компанії Pro-Consulting.

Значну частку експортних поставок склали горіхи і заморожені ягоди, яких продали на 117,1 млн дол.США і 78,2 млн.дол.США.

Ринок ягід в Україні розвивався поступово, і за останні двадцять років виріс практично в три рази. Цьому сприяли сприятливі кліматичні умови і розвиток аграрного сектора України з державною підтримкою.

Найбільші збори в Україні припадають на вишню, черешню і полуницю.

Світовий тренд на споживання органічної продукції  дозволяє реалізувати українську ягоду дорожче (до 30% ). Виходячи з цього виділяють наступні основні тенденції, які впливають на формування українського ринку: збільшення виробництва заморожених ягід і вирощування органічної продукції.

Експерти Pro-Consulting вважають, що при збереженні поточних тенденцій попиту на внутрішньому і зовнішньому ринках, виробництво заморожених ягід в Україні буде помірно зростати за рахунок відновлення поставок чорниці та лохини.

Відзначимо, що протягом останніх років держава надає значну фінансову підтримку розвитку садівництва та ягідництва у фермерських господарствах, що позитивно впливає на розвиток галузі і забезпечує зайнятість населення в сільських територіях.

 

Поточний сезон характеризується рекордним зростанням поставок жита з України. Так, у липні-січні 2018/19 маркетинговому році (МР) Україна експортувала 85,1 тис. тонн жита. Про це повідомляє інформаційний ресурс agravery.com із посиланням  на аналітиків компанії «УкрАгроКонсалт».

Це вже на 123% перевищило обсяг експорту за весь 2017/18 МР (38,2 тис. тонн) і є найбільшим показником за період з 2002/2003 маркетингового року

Ключовим експортним ринком для українських експортерів жита в поточному сезоні є ЄС. Україна за сім місяців 2018/19 МР експортувала в країни ЄС 51,2 тис. тонн жита, що на 90% більше, ніж за весь 2017/18 МР. Польща, найбільший європейський імпортер українського жита, за сім місяців поточного сезону значно збільшила закупівлі в порівнянні з минулим сезоном.

Крім ЄС, в поточному сезоні географія експорту українського жита розширилася за рахунок поставок на Філіппіни і в Бангладеш. Поставки українського жита на Філіппіни в поточному сезоні здійснювалися вперше.

Одним з ключових ринків збуту жита залишається Ізраїль. Україна в звітному періоді вже експортувала в цю країну на 36% більше жита, ніж за весь 2017/18 МР.

Відзначимо, що завдяки державній підтримці агровиробники України за останні роки суттєво диверсифікували ринки збуту жита вітчизняного виробництва.

У 2019 році державав продовжує фокусуватися на підтримці розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації. Тому державна фінансова підтримка фермерства збережена та вдосконалена за основними минулорічними напрямами, а також доповнена новими. Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Про це зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета 12 березня на відкритті третього Форуму фермерських технологій сьогодні в Києві.

В цього році для фермерів та кооперативів передбачена: 90% компенсація вартості дорадчих послуг, 80% компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва,  70% компенсація кооперативам вартості придбаного вітчизняного обладнання, 40% компенсація вартості придбаної сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва, здешевлення кредитів, бюджетна субсидія на 1 гектар новоствореним фермерським господарствам та бюджетна субсидія на 1 члена не новоствореного ФГ.

Відзначимо, що державна політика передбачає ефективну модель підтримки розвитку фермерства та кооперації на селі протягом останніх років в Україні.